Одностороння заборона Польщею продажу сільськогосподарської продукції з України, зокрема молочної продукції, є рішенням не лише несумісним із принципами етики та моралі часів війни з диктатурою, а й з принципами економічної логіки та логіки загалом. У першому кварталі цього року Польща продала в Україну в 5,14 разів більше молочної продукції, ніж закупила в Україні.  Тобто якщо Україна запровадить дзеркальні заходи, Польща втратить у 5 разів більше.  Зазначимо, що польські молочні продукти становили приблизно половину всіх молочних продуктів, закуплених Україною за кордоном торік і цього року.  Крім того, з України до Польщі продавали переважно масло та сухе молоко, тобто напівфабрикати та продукти для переробки, тоді як Україна закуповує у Польщі готові до вживання продукти з високою доданою вартістю, які продаються під польськими брендами безпосередньо споживачам.

Обсяг зовнішньої торгівлі молочною продукцією України з Польщею, млн. дол

Окремо, як фахівець харчової промисловості з багаторічним стажем, я хотів би прокоментувати ситуацію з зерном, яка, здається, і призвела до такого рішення.  Я свідомо не зупиняюся на спробах критикувати якість українського зерна, що є очевидною маніпуляцією, адже виробництво зерна в Україні здійснюється досить великими підприємствами, які використовують сучасні технології, включно з системою сертифікованих лабораторних досліджень на кожному етапі.

Така ситуація склалася через те, що в Україні немає державної підтримки агросектору, немає дотацій.  За цих умов українські сільськогосподарські підприємства були просто змушені об’єднуватися у досить великі сільськогосподарські підприємства, освоювати передові технології, закуповувати велику сучасну техніку та сучасні сорти насіння,  а також технології вирощування зернових.  В Україні малим сільгосппідприємством вважається таке, що має 500 га, а в Польщі в середньому фермер обробляє 11 га.  Тому українське зерно буде дешевше польського чи угорського через ефект масштабу та технології, які українські підприємства змушені були освоювати, щоб бути конкурентоспроможними на світовому ринку зерна.

Водночас польський аграрний сектор також з об’єктивних економічних причин є одним із світових лідерів у тваринництві.  Поголів’я корів і рівень виробництва молока і молочних продуктів у Польщі в рази вищий, ніж в Україні.  Особливо завдяки молочарським кооперативам.  Тому польський аграрний сектор також має сильні сторони.  Ситуація з виробництвом свинини взагалі непорівнянна, виробництво свинини в Польщі та ЄС набагато ефективніше, ніж в Україні.  Тому є спеціалізація.  Блокуючи імпорт дешевого зерна, тобто дешевого корму для тварин, польський уряд робить дорожчими польські фермерські продукти.  Наприклад, уже цього року польські сири мають значно вищу ціну, ніж порівняні сири з Німеччини та Нідерландів.  Блокуючи постачання дешевого зерна (дешевих кормів для тварин), польський уряд робить їх ще менш конкурентоспроможними.  Що далі?  Польський уряд блокуватиме імпорт молочних та м’ясних продуктів з Німеччини та Нідерландів?  Чи потрібно змушувати польських споживачів купувати за вищими цінами та посилювати інфляцію?  Чи краще для економіки неконкурентоспроможна продукція за високими цінами?  Чи краще це для більшості громадян Польщі?

Більше того, цьогорічне падіння цін на зерно – загальносвітова тенденція, яка ніяк не стосується українського зерна.  На цьому я хочу особливо наголосити.  Вартість зерна в усьому світі впала.  Польські зернові компанії очікували, що його вартість зросте цього року, і діяли відповідно, утримуючи зерно, однак ціна впала.  Цього року зерно у світі подешевшало, і заборона на постачання українського зерна цей стан справ ніяк не змінить.

Услід за невеликою групою відомих виробників зерна, які марно сподівалися підвищити ціни, польський уряд завдає шкоди не лише Україні, але головним чином власним виробникам молока, м’яса та інших продуктів харчування, роблячи їх дорожчими у виробництві (оскільки блокує імпорт дешевих кормів із зерна).  Це підвищує ціни на обидва продукти на полицях польських магазинів і зменшує надходження від експорту продуктів тваринництва, які будуть неконкурентоспроможними порівняно з країнами, які купують зерно за світовими цінами.  Зернові – це сировина, продукт із мінімальною доданою вартістю порівняно з молочними та м’ясними продуктами, на яких спеціалізується Польща.  Тож шкоди від такого рішення набагато більше, ніж користі, навіть якщо Україна не запровадить жодних дзеркальних заходів.

Підсумовуючи, польський уряд не тільки втрачає свій моральний авторитет, запроваджуючи економічну блокаду країни, яка бореться зі східною диктатурою, захищаючи свій вибір свободи та демократії, але також завдає шкоди власній економіці та більшості польських громадян. Щодо зерна, то дії уряду, хоч і збиткові з економічної точки зору, все ж можна пояснити бажанням догодити групі виробників зерна.  У випадку з блокуванням молочної продукції ці дії взагалі не мають логічного пояснення і носять кримінальний характер.  Чи зацікавлений польський виробник молока чи м’яса купувати дорожчий корм для своїх тварин і виробляти неконкурентоспроможну продукцію?  Чи подякує звичайний польський споживач уряду за підвищення цін у магазинах?  Не кажучи вже про компанії, які уклали відповідні договори і зараз зазнають величезних збитків.  Ви не можете діяти проти контрактів, стандартів етики та моралі, а також здорового глузду на шкоду компаніям.  Принаймні такі дії законодавчо визначені як непрофесійні та некомпетентні, такі, що призводять до серйозних збитків.

Позицію голови СМПУ, викладену в статті, також підтримують пані Агнешка Малішевська, директор Польської молочної палати, пан Даріуш Сапінський – президент Mlekowita, Асоціації підприємців та роботодавців https://zpp.net.pl/ та ін.

Julij Zoria, експерт з міжнародної торгівлі та співробітництва між Україною та Польщею