Думка експерта
AGRA-EUROPE, незалежна європейська інформаційна служба з питань аграрної політики та аграрної економіки, 5 квітня розмістила інтервʼю з Арсеном Дідуром, виконавчим директором Спілки молочних підприємств України:
AgЕ: Десять років ваша країна перебуває у стані війни. За останні два роки Росія посилила напади на вашу країну. Як ви і ваша країна справляєтеся із цією ситуацією?
У перші місяці повномасштабного вторгнення російської армії в Україну весь світ спостерігав за подіями, що відбувалися у нашій країні. Поступово новини з України почали “втомлювати” світ, вони зникли з перших шпальт медіа, але насправді агресія нікуди не зникла і ії активність не зменшилася, а зросла. Ми пережили зиму 2023 року з масштабними відключеннями енергопостачання, підрив греблі Каховськоі ГЕС на Дніпрі, який спричинив масштабне затоплення південних земель. Наша економіка, аграрна галузь постійно перебуває під тиском через необхідність розмінування, прямі руйнування та ускладнення з логістикою. Мобілізаційні заходи скорочують кількість персоналу, постійні обстріли змушують організовувати укриття та займатися іншими заходами, необхідними під час війни.
Разом із тим, країна продовжує протистояти цій звірячій агресії, пристосовуючи ресурси, можливості та допомогу інших країн, які, здається, починають усвідомлювати чим загрожує їм самим поразка України. Невиправдано великий вплив, на мою думку, справляють зараз ситуації, повʼязані з виборами у низці країн. Бажання утримати власний рейтинг у виборчих перегонах засліплює і відсуває на задній план головне завдання – подбати про безпеку власної країни, поки війна не прийшла до неї. А для цього потрібно допомогти Україні якнайскоріше здолати ворога, бо це і буде запорукою миру в Європі.
AgE: У якому стані зараз перебуває молочна галузь України? Як два роки війни вплинули на молочні ферми та молочні заводи?
Українська молочна промисловість, як і вся країна, працює під обстрілами, особливо це стосується східних та південних регіонів. Протягом повномасштабного вторгнення агросектор зазнав прямих збитків на суму 8,7 млрд доларів, а з урахуванням непрямих 31,5 млрд доларів. Вже у перший рік вторгнення було пошкоджено та зруйновано більш ніж 300 тваринницьких ферм. Загинули тисячі тварин. За таких умов, зрозуміло, що скоротилося виробництво молока. У 2022 році загальне виробництво молока склало 7.7 млн т, на 11% менше, ніж у довоєнному 2021, на переробку надійшло 2.8 млн т. Торік молока було вироблено 7.4 млн т, хоча молочнотоварні ферми змогли навіть трохи наростили виробництво. Загальне скорочення відбулося за рахунок зменшення поголівʼя у господарствах населення. 2023 року обсяг молока, що надійшов на переробку, зріс відносно попереднього року до 2.9 млн. т.
Не хотілося б, щоб у своїх оцінках впливу війни на галузь читачі Вашого видання покладалися лише на цифри в тоннах і в грошах. Утримання цих показників на названому рівні стало можливим за рахунок того, що працівники галузі часто працюють в умовах, які неможливо собі уявити у мирний час. Вони працюють, не рахуючись із часом та невластивими для їх посад завданнями (розчищення виробничих площ після обстрілів, облаштування укриттів, організація логістики волонтерської допомоги тощо) і при цьому не розраховують на більші виплати.
Це свідчить про високу ступінь стійкості української молочної галузі, налагодженість взаємодії всіх виробничих ланок. Адже навіть за умов війни українська молочна галузь не тільки забезпечує потреби внутрішнього ринку, але й має можливість експортувати молочну продукцію.
В агросекторі зростає інтерес до молочного скотарства, бізнес вкладається у створення нових молочнотоварних ферм, вважаючи це перспективним напрямком.
AgЕ: У попередньому інтерв’ю AGRA-EUROPE ви привітали поточні заходи автономної торгівлі, які ЄС надав вашій країні для полегшення імпорту українських сільськогосподарських товарів на єдиний ринок ЄС. Нині деякі країни та зацікавлені сторони з боку сільського господарства в ЄС просять запровадити додаткові обмеження. Ви боїтеся зміни напряму у політиці ЄС?
Зміна у відношенні європейських політиків до імпорту агропродукції з України до ЄС вже очевидна. Це вже відбувається. Зрозуміло їхнє бажання виглядати захисниками свого агросектору і в той же час прихильниками вільної торгівлі. Ті обмеження українського агроекспорту, які зʼявляються зараз і, думаю, і далі будуть зʼявлятися, це найпройстіше, що можна зробити у цій ситуації. Інша справа, чи піде це на користь європейському агробізнесу.
Потужність українського несубсидованого агросектору навряд чи хтось буде заперечувати. Я вважаю, і про це вже говорили представники нашого уряду на міжурядових переговорах, які зараз йдуть постійно: обмеження і заборони не самий ефективний шлях вирішення проблеми. Ми маємо говорити про інше: про справжнє взаємовигідне партнерство між українським та європейським агросекторами з використанням сильних сторін як українського агросектору, так і європейського. Це, звичайно, складніше, ніж просто вводити обмеження і заборони, але й ефект від такого підходу буде набагато більший.
Не “відгородитися” від України, а прийняти її як частину європейського агропростору, саме таким я бачу шлях вирішення тих проблем, які ми зараз спостерігаємо. І ми не тільки спостерігаємо. Що стосується молочної галузі, то СМПУ вже веде переговори про більш тісну співпрацю з Європейською молочною асоціацією, ми також створили в СМПУ Євроінтеграційний комітет, який займатиметься питаннями зближення нашої молочної галузі з європейською саме на засадах партнерства, з розумінням особливостей наших умов та умов, в яких працює молочна галузь в ЄС.
AgЕ: Нещодавно ви дійшли згоди щодо торгівлі з представниками польської молочної промисловості. Проте чи є побоювання, що найближчим часом торгівля з ЄС погіршиться, особливо українською молочною продукцією?
Спілка молочних підприємств України перебуває в постійному контакті з Європейською молочною асоціацією та Молочною палатою Польщі. З початку протестів польських фермерів та блокади пропускних прикордонних пунктів ми мали кілька зустрічей, в тому числі особистих у Польщі, де детально аналізували стан справ у торгівлі молочними продуктами між нашими краінами. У нас повне взаєморозуміння з польськими колегами в цьому питанні. Результатом наших зустрічей стало спільне звернення СМПУ та Польської молочної палати до урядів наших країн. Ускладнення в торгівлі невигідні ні українській, ні польській сторонам. І ми донесли це до тих, від кого залежить рішення.
AgЕ: Які відносини з вашими сусідами з ЄС, такими як Польща чи Румунія? Чи можете ви вирішити конфлікти з Болгарією щодо торгівлі сухим молоком?
Про відносини з польськими колегами я вже сказав. Стосовно поставок СЗМ в Болгарію. Ми продовжуємо ту ж політику, що і з польськими колегами. На кінець квітня у нас заплановано зустріч зі Спілкою молочників Болгарії, і ми сподіваємося, всі питання буде вирішено.
AgЕ: Деякі національні розвідувальні служби та політики попереджають про російські кампанії з дезінформації. Чи бачите ви «руку Путіна» у зростаючих торгових конфліктах між Україною та деякими частинами сільськогосподарського сектору ЄС?
Я абсолютно впевнений, що російська мережа пропаганди в ЄС працює і, як ми всі бачимо, працює успішно. До того ж росія давно використовує “торговельні війни” для просування своїх наративів (згадайте “сирні війни” з Україною, що передували вторгненню у східні регіони України у 2014 році). Це не означає, що путінські структури фінансують чи організовують конкретно виступи, наприклад, польських чи французьких фермерів. Вплив відбувається на рівні європейських медіа, які належать російським структурам, та європейських радикальних партій та організацій, схильних до організації протестних рухів та заходів, і які підтримує путінський режим. Пропаганду, яка зробила з росіян виборців, які підтримують свого лідера, що розвʼязав цю війну, де гинуть не тільки українці, але й самі росіяни, не можна недооцінювати. Той фон, який створюють проросійські пропагандистські структури в Європі, сприяє тим протестним вибухам, які ми останнім часом спостерігаємо.