Російський портал abireg.ru публікує інтерв’ю з паном Олександром Чіл-Акоповим, одним із лідерів АПК Липецької області – ДК «Агробізнес», створеного в 2004 році на базі СГВК «Дружба» Добринського району. 

Компанія “Агробізнес” спочатку спеціалізувалася на вирощуванні цукрових буряків, але потім диверсифікувала активи, збільшуючи, крім пшениці та соняшнику, посіви сої та кукурудзи. Чимале місце в роботі «Агробізнесу» належить молочному тваринництву, про проблеми якого розповів abireg.ru пан Олександр Чіл-Акопов.

– Що заважає молочному скотарству стати прибутковим?

– 50% собівартості молока припадає на фінансові витрати. Які доходи? Мінімальні інвестиції на нову ферму з дійним стадом 1,5 тис. голів складають 1 млрд руб. при окупності не менше 12 років. Молокозаводи фактично використовують наші гроші і молоко як оборотні кошти і платять нам тільки після того, як їм заплатять торгові мережі, які також використовують наші обігові кошти на свій розвиток. А ми фактично заморожуємо свою «оборотку», щоб отримати ту саму нульову рентабельність. Хто ризикне інвестувати в такий бізнес? Тому виробництво сирого молока в Росії, яка залишається одним з найбільших імпортерів молочних продуктів, падає. Молочні ріки міліють, а торговельні мережі ростуть на 30% в рік!

– Ваш виступ в Держдумі про несправедливий розподіл прибутку від виробництва молока і формуванні цін на нього в роздрібних мережах став резонансним.

– Ми заробляємо на літрі молока 2-3 рублі, переробники – 5-6 рублів, а торговельні мережі, не вкладаючи в молочну галузь ні копійки, заробляють за допомогою ретро-бонусів та інших маркетингових прийомів 25-30 рублів, що дорівнює собівартості виробленого нами літра молока, яка постійно зростає. Але при цьому закупівельні ціни на сире молоко вкрай низькі і це зростання не перекривають. Незабаром багато виробників будуть змушені відправити своє молочне поголів’я під ніж, і знаменита фраза кота Матроскіна «Що це ми все без молока, так і померти можна!» не здаватиметься смішною.

– Знайти винних неможливо. А чи є відповідь на друге «російське» питання – що робити?

– Скасування ретробонусів відповідно до поправки Ярової до «Закону про торгівлю» нічого не дало – мережі відразу замінили їх іншими поборами під новими назвами. Про те, що треба зробити, я сказав в Держдумі: підняти компенсацію інвестзатрат на будівництво і реконструкцію молочних ферм до 40%, обмежити роздрібним мережам відстрочку платежу терміном реалізації товару, субсидувати процентну ставку за кредитами для переробних підприємств на закупівлю сирого молока у російських виробників, а головне – перерозподілити прибуток від виробництва молока по всьому ланцюжку на користь його виробників, обмеживши націнку торгових мереж на «молочку» до 10-15%. Це дозволить збільшити нашу маржу. Це адміністративний, а не економічний захід, який без підтримки держави реалізувати неможливо.

– Виробництво молока неможливе без рослинництва, що забезпечує кормову базу. Які з цим складнощі?

– Молочне тваринництво фактично дотується рослинництвом, без нього воно буде зовсім збитковим. Нам важливо, щоб земельні ділянки здавалися в довгострокову оренду – на весь термін окупності проектів, тобто 10-15 років. На жаль, в Добринському районі, де знаходиться наше дійне стадо, земельні ділянки для вирощування кормів деколи складно орендувати навіть на 11 місяців. Це, напевно, єдиний район в Липецькій області, де немає довгострокової оренди земельних ділянок, а земельний райфонд ще не повністю розмежовано. Як братися за довгострокові проекти, не маючи впевненості, що з тобою буде укладено договір на наступні 11 місяців?

abireg.ru