BBC опублікувала статтю Майкла Маршалла “Чому людство пристосувалося до вживання молока?”. ІНФАГРО пропонує переклад частини цієї статті.

В останні кілька років з читання новин виникає враження, що люди відмовляються від споживання молока. У листопаді 2018 року Guardian опублікувала статтю під заголовком «Як ми розлюбили молоко», що описує стрімке зростання компаній, що продають вівсяне і горіхове молоко в припущенні, що традиційне молоко чекають серйозні виклики.

Але статистика свідчить про інше. Згідно зі звітом Міжнародної мережі порівняння молочних ферм IFCN за 2018 рік, починаючи з 1998 року у відповідь на зростаючий попит світове виробництво молока щороку зростає. У 2017 році у всьому світі було вироблено 864 мільйони тонн молока. Немає ніяких ознак уповільнення: IFCN очікує, що попит на молоко до 2030 року виросте на 35%, до 1168 мільйонів тонн. Проте, за цим ховаються деякі локальні тенденції.

Дослідження споживання їжі, проведене в 2010 році, показало, що в США в останні кілька десятиліть споживання молока скоротилося, хоча його замінили газовані напої, а не мигдальне молоко. Це падіння було врівноважене зростаючим попитом на молоко в країнах, що розвиваються, особливо в Азії – це також зазначила IFCN. Тим часом, проведене в 2015 році дослідження питних звичок в 187 країнах показало, що найчастіше вживають молоко літні люди, і це говорить про те, що молоко менш популярне серед молоді. Треба відмітити, що це нічого не говорить про фактичне споживання молодими людьми таких молочних продуктів, як йогурт.

Проте, здається малоймовірним, що альтернативні види молока вплинуть на зростаючу в світі потребу в молоці, у всякому разі, протягом наступного десятиліття.

Особливо вражає, що значна частина зростання попиту на молоко припадає на Азію, де більшість людей схильні до непереносимості лактози. Переваги споживання молока в сприйнятті людей переважають потенційні проблеми з травленням або ж необхідність переробки молока.

По суті, Продовольча і сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй підштовхує людей в країнах, що розвиваються утримувати більше нетрадиційних молочних тварин, таких як лами, щоб можна було отримувати користь від молока, якщо коров’яче молоко недоступне або занадто дороге.

Більш того, в крупному дослідженні, опублікованому в січні, описана «Планетарна дієта для здоров’я», націлена на отримання максимальної користі для здоров’я людей і для мінімізації людського впливу на навколишнє середовище. Хоча дієта передбачає різке скорочення споживання червоного м’яса та інших продуктів тваринного походження, вона, тим не менш, включає еквівалент однієї склянки молока на день.

Так що з молоком ще не все втрачено. У всякому разі, перспектива розвитку існує навіть якщо людство перестане еволюціонувати в бік кращої переносимості молока.

ІНФАГРО за матеріалом bbc.com, Michael Marshall