В стислому огляді цінової ситуації на світовому молочному ринку, Артур Пулавський пише про те, що минулий рік був періодом винятково гострої конкуренції між польськими молокозаводами за виробників молока.
Це було спричинено двома факторами: по-перше, можливістю вигідної монетизації молочної продукції на міжнародних ринках, по-друге, ліквідацією молочних ферм.
В результаті конкуренції за сировину більшість переробних компаній суттєво не збільшили закупівельну базу. Скоріше можна говорити про заміну господарств, які припиняли виробництво молока, новими постачальниками. Справа в тому, що кількість як ферм, так і поголів’я молочної худоби в Польщі зменшується. У середині 2021 року поголів’я становило 2 млн 113 тисяч. Оцінка GUS на середину 2022 року: 2 млн 72 тисячі. Безумовно, нинішнє падіння закупівельних цін на молоко призведе до того, що в багатьох господарствах найменш продуктивних корів будуть позбавлятися.
Ознаки майбутньої кризи на ринку молока були помітні і раніше. Ще до Нового року багато виробників молока не вірили в можливість падіння цін на молоко. Такий сценарій розцінювали як повний абсурд. Проте виявилося, що суттєве зниження цін також вплинуло і на ціни на сире молоко, і на ціни на молокопродукти. Для багатьох господарств це може закінчитися плачевно. Особливо для тих, які нещодавно вклали в розвиток значні кошти, часто за рахунок кредитів.
Ознаки ускладнення ситуації були помітні ще кілька місяців тому. Проте оптимізм підкріплювався позитивними результатами GDT у Новій Зеландії, де жодна польська компанія не пропонує свою продукцію. Однак у підсумку учасники аукціону GDT завершили рік повним провалом. Деякі продукти, як-от суху сироватку та пахту, не пропонували, а на інші продукти ціни впали на кілька відсотків.
З іншого боку, перші котирування Fonterra цього року, 3 січня 2023 року, лише поглибили падіння, яке зараз відбувається в усіх країнах ЄС. Загальний показник склав – 3,8%. На аукціоні масло подешевшало на 2,6%, сухе знежирене молоко – на 4,8%, сухе незбиране – на 4%.
Основною причиною падіння цін є скорочення закупівель Китаєм. Окрім сиру, Китай є найбільшим імпортером практично всіх інших молочних продуктів. Країна закуповує 27% молочних продуктів у розрахунку сухої речовини молока.
Можна сказати, що стан молочної галузі в багатьох регіонах світу безпосередньо залежить від китайського імпорту. На Китай припадає щонайменше 20% усього експорту молочної продукції зі Сполучених Штатів. Американські молокозаводи також спрямовують туди майже половину своєї сухої сироватки. Китай – важливий напрямок торгівлі для кожної країни, яка є великим виробником молочної продукції.
У випадку з Польщею у 2021 році Китай став другим найбільшим експортним ринком для польських молочних продуктів за кількістю та вартістю проданих товарів. Китай трохи випередив Чехію, яка роками займала друге місце після Німеччини.
Однак за останній рік імпорт Китаєм молочних продуктів значно впав. У період з жовтня 2021 року по жовтень 2022 року Китай імпортував на 20% менше сухого знежиреного молока, на 17% менше сухої сироватки та на 24% менше сухого незбираного молока. В основному це сталося через пандемію COVID і великі запаси, які раніше були накопичені в цій країні. Вони були вражаючими і безперечно вплинули на ціни на міжнародних ринках. З середини 2020 року до середини 2021 року імпорт Китаєм сухого знежиреного молока зріс на 32%, а сироватки на 50%. Це дозволило Китаю на деякий час піти з ринку, і це був момент, коли ціни на продукти в міжнародній торгівлі були найвищими.
ІНФАГРО за матеріалом poland.postsen.com