ВАСИЛЬ ВІНТОНЯК, директор аналітичного агентства Інфагро: Український ринок сиру в черговій кризі

Український ринок сиру схильний до постійних змін і, на жаль, більшість із них не можна назвати позитивними для вітчизняних сироварів. Для такої песимістичної оцінки стану галузі є кілька причин, як зовнішніх, так і внутрішніх. 

До внутрішніх слід віднести стабільне та суттєве загострення дефіциту сировини, а тому й високих цін на неї. Крім того, в Україні також занадто висока собівартість виробництва сирів і не лише через дорожнечу молока. У нас слабо консолідований сироварний бізнес, зовсім мало великих підприємств, оснащених сучасним обладнанням з невеликою кількістю персоналу. Є складнощі з управлінням, маркетингом, продажами. 

Стосовно ведення нормальних продажів, то великою проблемою вважається монополія торгових мереж, які вже майже повністю диктують правила торгівлі, форми оплати та ціни. Від заводу до прилавка магазину сир часто додає у ціні до 50%. 

До зовнішніх негативних чинників насамперед слід віднести геополітичну кризу у відносинах з Росією. У часи торгівлі з цією країною Україна була однією з найбільших у світі країною-експортером сиру. Через закриття торгівлі з РФ тепер Україну взагалі не прийнято називати експортером сиру, адже ми продаємо на зовнішні ринки вже лише по 5-6 тис. т товару. 

Більше того, на тлі низьких світових цін на сир наша країна швидко перетворюється на великого імпортера цього товару. Вже кожен третій кілограм проданого в Україні сиру має іноземне походження. 

Із вагомих позитивних моментів слід відзначити хіба що стабільне збільшення споживання сиру українцями.

Українські сировари вимушені знижувати виробництво через стабільне загострення сировинного дефіциту, а також через цілий ряд інших причин. Але головною проблемою вітчизняних виробників залишається стрімко зростаючий імпорт європейської продукції. Якщо розглядати окремо випуск твердих/напівтвердих сирів (а вони складають основу ринку), то він за останні три роки скоротився на 15%. За оцінками ІНФАГРО в поточному році випуск такого сиру складе тільки 57 тис. т. А ще років десять тому показник був у рази більшим…

Сир належить до категорії недешевих продуктів, а в Україні вони є просто дорогими. Тому і раніше, у часи звичайних фінансових криз, його споживання помітно знижувалося. Але кризи минають і українці знову починають купувати більше сиру. 

Три роки ми спостерігаємо збільшення споживання сирів, незважаючи на серйозні демографічні проблеми  – скорочення народжуваності, трудову, і не лише трудову міграцію. Навіть минулого року в умовах коронавірусної кризи тренд зростання продажів сиру не сповільнився, а навіть дуже відчутно посилився. 

Це просто чудово і приємно, що українці нарешті розбагатіли. Погано тільки що зростання споживання відбувається виключно за рахунок імпортних сирів. Загалом, за три роки споживання сиру та сирних продуктів в Україні зросло порівняно з «дном» 2016-2017рр на 20% до 173 тис. т у 2020 році. Це просто завидний темп для будь-якої розвиненої країни. 

Якщо оцінювати середньостатистичне споживання сиру на душу населення, то виходить вже понад 4 кг/рік, що є рекордно високим показником для України. Але все ж таки не варто забувати, що в Україні все одно дуже низьке споживання сиру порівняно з розвиненими країнами.

За останні роки Україна, на жаль, перетворилася на достатньо крупного імпортера даного товару. Імпорт сиру (справжнього) вже перевищує його експорт у багато разів. А частка закордонних сирів у внутрішніх продажах уже перевищила третину ринку. Європейські постачальники прагнуть і далі збільшувати свою присутність на цьому ринку, і для вітчизняних сироварів скоро залишиться зовсім мало місця на власному ринку. 

Донедавна європейські сири були дуже дешевими і вітчизняним сироварам при високій собівартості його виробництва стало дуже важко конкурувати з постачальниками даного товару. Часто сири європейського походження пропонуються дистриб’юторам відсотків на 20 дешевше, ніж вітчизняні приблизно такої ж якості. 

Звичайно, це сприяло збільшенню імпорту. ІНФАГРО зараз завершує роботу над новим дослідженням по ринку сиру, і ми бачимо, що ситуація складна. Наприклад торік імпортери вже заплатили за європейський товар майже 100 млн. доларів. А в цілому імпорт сиру за період з 2018 року збільшився в чотири рази, і в поточному році за оцінками ІНФАГРО він складе біля 43 тис. т.

Так, зараз в сироварному бізнесі складно. Але в перспективі все може змінитися, якщо в нас з’явиться сировина, і якщо сировари зможуть реорганізувати виробничі та управлінські процеси. Потенціал для цього у країні просто величезний. Компанії, які зараз активно розвиваються, залишаться на ринку і у середньостроковій перспективі матимуть відмінний прибутковий бізнес. Для компаній, які все таки мають намір залишатися в цьому бізнесі, потрібно втриматися на ринку і дочекатися кращих часів.

uadairy.com

Останні новини: