Огляд стану молочної переробки у Польщі опубліковано в останньому номері International Dairy Magazine (IDM). Наводимо переклад цього матеріалу.
Польські молочні компанії вважають, що їхня галузь переживає найгіршу кризу з моменту вступу країни до Європейського Союзу, і наразі ситуація обіцяє лише погіршення.
У першому півріччі 2023 року польська молочна промисловість зазнала чистих збитків у 14 мільйонів злотих (3,2 мільйона доларів), повідомляє місцеве інформаційне видання Portal Spożywczy з посиланням на офіційні дані уряду. Порівняно з попереднім роком чистий дохід галузі впав лише на 4%, що свідчить про незначне зниження споживання молочної продукції. Справжня проблема полягає в стрімкому зростанні операційних витрат, пояснив Гжегож Рикачевський, експерт ринку агропродовольчої продукції Bank Pekao SA.
Для тих, хто стежить за польською молочною промисловістю, ця цифра не має бути несподіванкою, оскільки фінансова ситуація погіршувалася вже й до цього деякий час. У першому кварталі 2023 року сукупний чистий прибуток польських молочних компаній різко впав до 24,6 млн. злотих (5,8 млн. дол.) з 783,5 млн. злотих (183,6 млн. дол. США) у попередньому році.
Молокопереробні заводи не можуть звести кінці з кінцями навіть попри зниження оптових цін на сире молоко у 2023 році, що зазвичай допомагає переробникам отримувати прибуток, сказав Рикачевський. Незначного, але довгоочікуваного покращення не відбулося через стрімке зростання енерговитрат та витрат на оплату праці.
«Звичайний бізнес опинився в жахливій ситуації», – говорить Анджей Щепанський, президент Robico, великої польської молочної корпорації, висловлюючи занепокоєння щодо конкурентоспроможності галузі на світовому ринку. «Ціни на енергоносії стали загрозою для одного із стовпів молочної промисловості, а саме – для сильних експортних можливостей».
Польщі життєво необхідно зберегти експорт молочної продукції, оскільки виробництво молочних продуктів в країні залишається значно вищим за внутрішнє споживання.
«Ми більше не конкурентоспроможні на світовому ринку, але ж від 30% до 40% молочної продукції потрібно було експортувати», – оцінює ситуацію Щепанський.
Дійсно, польський експорт молочної продукції впав на 13% протягом перших п’яти місяців 2023 року в умовах жорсткої конкуренції на світовому ринку. Хоча світові молочні супердержави, ЄС, США та Нова Зеландія, як повідомляло польське видання Rzeczpospolita, нарощували виробництво молочної продукції, попит залишає бажати кращого.
Певною мірою негативна динаміка експорту може бути пов’язана з високим базовим ефектом, коли минулого року, країна продала за кордон молочних продуктів на 16,8 млрд злотих ($3,8 млрд), що на 37% більше, ніж у попередньому році (Мінфін Польщі).
Китай, найбільший у світі імпортер молочної продукції, обмежив закупівлі сиру і сухого молока і це виявилось досить чутливим для світового торгового балансу.
У 2022 році в Європейському Союзі, в основному через побоювання щодо припинення поставок російського природного газу, енерговитрати різко зросли. У 2022 році середня європейська вартість енергоспоживання становила 230 євро/МВт·год, що на 121% вище, ніж у 2021 році. У якийсь момент ситуація виявилася настільки напруженою, що деякі польські підприємства попередили, що вони можуть припинити роботу.
З четвертого кварталу 2022 року ціни на енергоносії різко знижувалися, хоча, як підрахувала Польська молочна палата, польські молочні підприємства все ще платять за споживання енергії на 27% більше, ніж рік тому. Інші складові собівартості продукції також зростають. На польських молокопереробних заводах тепер виплачують на 13,6% вищі зарплати і витрачають на 19% більше грошей на оплату зовнішніх послуг, які зазвичай включають витрати на логістику, транспортування та зберігання молочних продуктів.
Молочна промисловість також висловлює занепокоєння щодо нових витрат, пов’язаних з екологічними ініціативами. Наприклад, нещодавно уряд опублікував новий закон про систему повернення тари/упаковки, який стосується повернення для утилізації одноразових пластикових пляшкок до 3 л, багаторазових скляних пляшок до 1,5 л та металевих банок об’ємом до 1 літра. Закон набере чинності 1 січня 2025 року.
Деякі гравці ринку вважають, що нові правила збільшать тиск на ланцюжок постачання, хоча, у довгостроковій перспективі, галузь може отримати користь від доступу до вторинних матеріалів.
Великі фірми скуповують бізнес
Величезна хвиля консолідації, як очікується, стане одним з головних наслідків поточної кризи. Фактично, молочні гіганти вже це роблять, здійснивши кілька помітних придбань. У 2023 році молочна компанія Mlekovita придбала кооператив Czarnköw, Polmlek, інший великий гравець, купив OSM Kofiskie. Mlekpol придбав молокопереробне підприємство Jogo.
«Проблеми в першу чергу б’ють по найменших компаніях, які не мають ресурсів, щоб пережити кризу, яка триває вже більше восьми місяців. У підсумку кожен з трьох найбільших молокозаводів у Польщі вже здійснив придбання цього року», – сказав Міхал Клімчак, фінансовий директор Polmlek Group.
У такі важкі часи, як цей, ключову роль відіграє диверсифікація продуктів і продажів, яка робить великі компанії більш гнучкими.
«Чим ширше портфель продукції, тим спокійніше почувається виробник. Маленькі гравці цього не мають, тому ведуться розмови про придбання. Плануючи придбання, зважають на обсяг закупівлі та види продукції, щоб зміцнити портфель», – сказав Клімчак.
Є дві причини, чому гравці ринку прагнуть консолідації: по-перше, фінансова, оскільки для малих і середніх операцій це може бути бути єдиною альтернативою банкрутству. У довготерміновій перспективі питання постачання молока може вийти на перший план, через те, що поточна турбулентність може порушити постачання сировини для переробної промисловості. Великі гравці знову ж таки мають більше ресурсів для вирішення цієї проблеми, сказав Рикачевський.
Консолідація, що триває в молочній галузі, має свої плюси, розповідає Матеуш Августиняк, партнер торгової компанії Food-com SA. Для деяких власників бізнесу це розумний спосіб вийти зі скрутного фінансового становища. «Це стає все більш вірогідним сценарієм виходу», – говорить Августиняк, також зазначивши, що це може принести певну користь для галузі в цілому. «Це сприятиме збільшенню ефективності виробництва, що позитивно впливає на конкурентоспроможність польської молочної продукції на світовому ринку. З іншого боку, це може сприяти зміцненню позиції більших компаній”, – сказав він.
За оцінками, у Польщі 75% молочної продукції виробляється підприємствами, де працює понад 250 працівників. Протягом останніх кількох років цей рівень повільно зростав і ця тенденція, ймовірно, прискориться у 2023 році.
Початок 2023 року показав, як швидко змінюються тенденції ринку та економічні умови. Власники Polmlek Єжи Боруцький та Анджей Грабовський, розмовляючи з місцевою пресою, повідомили, що незважаючи ні на що, 2022 рік був чудовим роком, тоді як зараз галузь переживає неспокійні часи з подальшою неминучою консолідацією компаній. Вони закликали сектор не боятися поглинань, стверджуючи, що це сприяє налагодженню роботи.
«Окремі компанії та заводи, які приєдналися до нас, отримали стабільність та безпеку. Lacpol, придбаний у 2019 році, проходить ефективну реструктуризацію: ми значно збільшили закупівлю сирого молока, збільшили продажі, диверсифікували асортимент і представляємо нашу продукцію на міжнародних ринках», – повідомили власники PolmlekПолмлек, додавши, що це лише один з успішних прикладів.
Перспективи погіршення
Подальша перспектива залишається туманною і гравці ринку попереджають що ринкові умови можуть ще більше погіршитися.
Деякі прининою називають триваючу торгову суперечку з Україною, що викликає найбільше занепокоєння для польських молочних компаній. Під час 20-го Міжнародного форуму молочних кооперативів, представники української та польської молочної промисловості підписали спільне звернення до своїх урядів, закликавши не вводити обмежень на торгівлю молочною продукцією.
В Україні лунали деякі заклики розглянути обмеження польського імпорту молочної продукції в Україну, оскільки країна зберігає обмеження проти українського зерна.
«Ми розуміємо, що в політиці свої правила, але хочемо бути вище цього. Тому польські та українські представники молочної галузі підписали угоду», – розповіла Агнешка Малішевська, директорка Польськоі молочної палати.
Обмеження, якщо їх запровадять, створять сильний тиск на польський молочний сектор, оскільки для деяких компаній Україна є найбільшим ринком збуту. У першому кварталі Польща експортувала в Україну молочної продукції на 50 млн дол. У цей же період імпорт становив лише 4,8 мільйона доларів США.
Загалом польські молочні компанії залишаються налаштованими переважно песимістично. Анджей Щепанський, наприклад, вважає, що в осяжному майбутньому навряд чи можна очікувати будь-якого покращення фінансової ситуації.
Інші гравці погоджуються, що для того, щоб вибратися з економічної ями, польський молочний сектор потребує фундаментальних змін на ринку, у першу чергу, вищих роздрібних цін.
У 2023 році в країні спостерігалася більша, ніж зазвичай, харчова інфляція. У деяких сегментах високі ціни перешкоджають споживанню. Якщо ця тенденція збережеться, деяким молочним компаніям у 2024 році доведеться скоротити асортимент продукції.
International Dairy Magazine, #4-5 (March-April), 2024