Ударів по розподільчих центрах і логістичних потужностях зазнали як торговельні мережі, так і виробники молочної продукції. У результаті в магазинах тимчасово скоротився асортимент молока та інших молочних товарів, хоча проблеми з виробництвом немає — основна проблема полягає в порушенні логістики.

За словами виконавчого директора Спілки молочних підприємств України Арсена Дідура, цього літа були пошкоджені або зруйновані розподільчі потужності Danone, Lactalis (бренди Lactel і President) та Яготинського молокозаводу дитячого харчування.

Одночасно атаки на логістичні центри Fozzy Group призвели до помітного скорочення асортименту молочної продукції у магазинах «Сільпо» та «Фора». На полицях залишилося менше представлених виробників і брендів.

При цьому ситуація не означає дефіциту молочної продукції на рівні виробництва: підприємства продовжують працювати. Проблема виникає на етапі доставки товару від виробника до магазину через пошкодження логістичної інфраструктури.

Молочні продукти мають короткий термін придатності та залежать від безперервної холодильної логістики. Тому при пошкодженні складів і порушенні маршрутів постачання сам е молочна продукція однією з перших стикається зі скороченням асортименту на полицях.

Один із можливих варіантів — DSD (direct store delivery), тобто доставка продукції безпосередньо від виробника до окремих магазинів, минаючи розподільчі центри. Проте, за оцінкою Арсена Дідура, близько 75% виробників молочної продукції наразі не мають ресурсів для повноцінного переходу на таку модель. Більшість підприємств історично працювали через розподільчі центри й не мають достатньої кількості власного транспорту та персоналу для доставки невеликих партій у тисячі магазинів.

Виконавичй директор СМПУ зазначає, що переробні підприємства фізично не можуть самостійно забезпечити повну доставку приблизно до 1300 магазинів АТБ або 800–900 магазинів Fozzy Group.  Тому прямі поставки можуть лише частково компенсувати проблеми — на окремих маршрутах, у певних регіонах або для окремих категорій товарів. Повноцінною заміною розподільчим центрам вони наразі бути не можуть.

Пошкодження складів змушує виробників шукати альтернативні маршрути, користуватися додатковими складськими потужностями та залучати інших дистриб’юторів. Це збільшує вартість логістики.

За словами Арсена Дідура, окремі торговельні мережі вимагають від виробників 100% компенсації логістичних ризиків. Якщо така практика поширюватиметься, постачальники можуть шукати інші канали збуту — зокрема іншу дистрибуцію, внутрішній ринок або експорт.

Арсен Дідур вважає, що галузі потрібна логістична субсидія для компенсації вартості перевезень, а також диверсифікація транспортних маршрутів. Серед запропонованих заходів — активніше використання залізничних перевезень та сухопутних маршрутів через Румунію і Польщу, а також залучення міжнародних страхових компаній для страхування воєнних ризиків.

Найімовірніший наслідок для споживачів — тимчасове звуження асортименту молочної продукції та заміна окремих брендів, а не системний дефіцит молочки. Через дорожчу логістику окремі товари також можуть подорожчати.

Проблема молочного ринку зараз полягає не у відсутності продукції на заводах, а в тому, що пошкоджені розподільчі центри розривають ланцюг між виробником і магазином. Швидкої повноцінної заміни централізованій логістиці немає.

За матеріалом РБК-Україна, 12 серпня 2026