Виробники молочної продукції перебувають під тиском через зниження цін і збільшення пропозиції. Ключові регіони, зокрема Сполучені Штати, Європейський Союз і Нова Зеландія, зазнають суттєвого впливу на прибутковість і рівень виробництва.

Глобальні чинники, включаючи геополітичну напруженість, також впливають на ринкову ситуацію.

У Сполучених Штатах, одному з провідних світових постачальників молочної продукції, виробники стикаються зі скороченням прибутковості через падіння цін на такі продукти, як вершкове масло та сир. Зниження цін призвело до того, що маржинальність опустилася нижче рівня беззбитковості, посилюючи тиск на економічну ефективність молочних господарств.

Подібна ситуація спостерігається і в Європейському Союзі, де ціни на молоко суттєво знизилися. Попри це, очікується, що виробництво продовжить зростати до середини 2026 року завдяки пізнішому періоду отелень, що ускладнює швидке скорочення обсягів пропозиції.

У Новій Зеландії виробництво молока на початку сезону зросло на 4,2%, незважаючи на несприятливі кліматичні умови. Таке зростання було підтримане рекордним використанням пальмової макухи (palm kernel expeller, PKE) — побічного продукту переробки пальмової олії, який застосовується як корм для тварин. Це свідчить про стратегічні зусилля новозеландських виробників щодо збереження обсягів постачання на міжнародні ринки.

З боку попиту споживання не встигає за темпами зростання пропозиції. У Європі послабився попит на сир, аналогічна тенденція спостерігається і щодо вершкового масла та безводного молочного жиру. Світовий імпорт сухого знежиреного молока скорочується протягом останніх двох років, що свідчить або про достатні запаси, або про зменшення потреб у закупівлях з боку основних імпортерів.

Бразильський ринок особливо залежний від глобальної пропозиції молочної продукції, що обмежує можливості для суттєвого відновлення світових цін. Виробники в Бразилії уважно стежать за виробничими витратами та тенденціями внутрішнього споживання в умовах скорочення прибутковості.

Важливу роль також відіграє геополітична напруженість, зокрема на Близькому Сході. Близько 6% світової торгівлі молочною продукцією проходить через Ормузьку протоку — стратегічний морський шлях, на який впливають напружені відносини за участю Ірану. Ця нестабільність ускладнює логістику, підвищує транспортні витрати та негативно позначається на країнах Перської затоки, де споживання молочної продукції зазнало впливу через операційні труднощі.

Припинення експорту сухого молока з Ірану частково компенсувало скорочення регіонального попиту, оскільки з міжнародного ринку вибула частина пропозиції. Експерти StoneX прогнозують, що до кінця 2026 року світовий молочний ринок і надалі проходитиме етап адаптації: виробники в різних країнах працюватимуть в умовах низьких цін і скорочення прибутковості.

ІНФАГРО за матеріалом dairynews.today