Підхід Польщі на шляху до євроінтеграції молочного сектору поєднує традиції (кооперативний рух) та прогресивне мислення (інновації та інвестиції у сталий розвиток), що дало хороші шанси перетворити молочну галузь на успішний приклад економічного зростання.​

Нагадаємо, що Комітет Спілки молочних підприємств України​ з питань європейської інтеграції в межах підготовки Дорожньої карти інтеграції молочного сектору до ЄС провів експертне обговорення досвіду Польщі у цьому напрямі. Учасники зустрічі проаналізували, які урокиможуть бути застосовані для української галузі та які висновки мають бути закладені для майбутньої Дорожньої карти. 

У заході взяли участь експерт з питань інтеграції молочного сектору в ЄС Анджей Бабуховський, директорка Польської молочної палати та перша віцепрезидентка COGECA Агнешка Малішевська, а також президент Асоціації польських переробників молока (ZPPM) Марцін Гідзик. Модератором зустрічі був керуючий директор Prospex International Марк Грамбергер.

У першій статті за результатами заходу ми розглянули етапи підготовки Польщі до спільного ринку ЄС, фінансові інструменти, які цьому сприяли, та адаптацію санітарних стандартів у виробництві молока та переробки до вимог ЄС. Тепер сфокусуємося на тому, яку роль відіграють кооперативи на ринку молочної продукції Польщі, та як відбувається адаптація ринку до Європейського зеленого курсу.

Роль кооперативів

Cільськогосподарський кооперативний рух у Польщі бере свій початок у 19 столітті, коли фермери почали об’єднувати зусилля для спільної переробки та продажу своєї продукції. У міжвоєнний період кооперативи швидко зростали, ставши ключовою частиною польської економіки. Після Другої світової війни вони були підпорядковані централізованій плановій економіці, втративши частину своєї незалежності. Після 1989 року вони відновили автономію, і сьогодні такі великі кооперативи, як “Mlekovita” та “Mlekpol“, домінують на молочному ринку та успішно конкурують на міжнародних ринках.

«Два кооперативи контролюють близько 50% польського ринку — це потужні, стійкі структури. Для фермерів ця модель цінна тим, що вони не просто ведуть бізнес разом, а й спільно несуть відповідальність, зокрема в кризові часи, як під час пандемії. Їхня сила — не лише у спільному лобіюванні, а й у взаємному обміні знаннями та досвідом», – зазначила Агнешка Малішевська, перша віце-президент COGECA та директорка Польської молочної палати​.

За її словами, завдяки співпраці та лобіюванню кооперативів у 2009 році в Польщі був створений «Фонд промоції молока». Його метою є популяризація польського молока та молочних продуктів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Управління фондом здійснює Комітет з розвитку молочного скотарства, до складу якого входять представники молочних асоціацій.

Фонд фінансується за рахунок внесків з реалізації сирого молока на переробку в розмірі 0,001 злотих за літр молока. Кошти спрямовуються на проведення рекламних кампаній, освітніх програм (наприклад, “Пий молоко – будеш здоровим”), участь у виставках для просування експорту та наукову діяльність.

Молочні кооперативи в Польщі відіграють ключову роль у сталому розвитку галузі. Як це працює і чому об’єднання виробників та переробників сприяло розширенню можливостей для залучення інвестицій на екологічні ініціативи?

Одним із успішних прикладів сталого рішення є діяльність молочного кооперативу SpółdzielniaMleczarska Mlekpol, до якого входять 8000 фермерів і який управляє 14 переробними заводами по всій Польщі. З 2021 року Mlekpol відмовився від використання кам’яного вугілля, перейшов на виробництво електроенергії з низьковуглецевих джерел та відновлюваної енергії, зокрема побудував біогазову комбіновану теплоелектростанцію в Граєво, яка використовує органічні відходи для виробництва енергії.

Європейський «зелений курс» та стратегія Польщі у молочному секторі

Розглянемо більш детально стратегію Польщі у європейському “Зеленому курсі”. «Зелений курс» ЄС та стратегія “Від ферми до столу” передбачають досягнення кліматично нейтрального сільського господарства до 2050 року шляхом захисту біорізноманіття, впровадження сталих агротехнологій, розвитку циркулярної економіки та забезпечення сталої продовольчої системи з мінімізацією харчових відходів і покращенням благополуччям тварин. Незважаючи на масштабні протести фермерів у ЄС в останні роки, цілі залишаються незмінними, але виникає питання, як поєднати екологічні вимоги з підтримкою конкурентоспроможності європейської економіки.

У рамках Спільної аграрної політики (САП) на 2023-2027 роки запроваджені екосхеми, що оплачуватимуть фермерам сталі практики, такі як випас худоби на пасовищах та відповідальне управління відходами. Стратегічний план САП Польщі акцентує увагу на модернізації господарств та дотриманні екологічних стандартів. Водночас Стратегія сталого розвитку сільських територій, сільського господарства та рибальства Польщі до 2030 року орієнтована на підтримку малих сімейних ферм та інновацій у сільському господарстві для підвищення конкурентоспроможності польського агропродовольчого сектору на світовій арені. Польська влада розглядає молочну галузь як стратегічну, визнаючи її важливу роль в економіці країни, і навіть готова надавати пріоритет у енергопостачанні в разі кризових ситуацій.

Як екологічні виклики впливають на розвиток молочного сектору Польщі?

Екологічна сталість у молочному виробництві передбачає зменшення викидів парникових газів, зокрема метану від корів (на сільське господарство припадає ~9% викидів парникових газів у Польщі), а також збереження водних ресурсів і ґрунту. Також важливим аспектом є ефективне управління відходами та захист біорізноманіття, що включає турботу про благополуччя тварин.

Серед ключових викликів для молочного сектору Польщі важливе місце займає забезпечення саме економічної сталості, що передбачає підтримку прибутковості як фермерів, так і переробників, а також стабільних доходів у сільських громадах. Молочні виробники в Польщі переважно представлені малими господарствами. Швидка консолідація, що призвела до скорочення кількості ферм приблизно на 70% з 2004 року, створює ризик залишити дрібних фермерів позаду, що може негативно вплинути на рівень життя в сільській місцевості. Окрім того, фермери стикаються з коливаннями цін на молоко та попиту на нього, а також із різким зростанням вартості кормів, добрив та енергоносіїв, що спричинено пандемією, війною в Україні та інфляцією. Це в сукупності знижує рентабельність господарств.

Польща прагне впроваджувати більш екологічне молочне виробництво, не втрачаючи при цьому можливостей для його економічного зростання. Основна мета — досягнення кліматичних цілей ЄС без втрати конкурентоспроможності галузі. Проте досягнення сталості вимагає нового обладнання та практик. Багато фермерів мають обмежений капітал для інвестування, тому фінансування та прибутковість є постійними проблемами.

Галузевий фокус – ефективність, інновації та роль кооперативів

Високі витрати на енергоносії та кліматичні цілі змушують польські молокозаводи економити енергію. Компанії встановлюють ефективне технологічне обладнання та реконструюють системи теплопостачання.

«Ключовий фокус зараз – зменшення використання електроенергії та палива на літр переробленого молока. Це і є відповіддю на зростання цін на енергоносії. Те саме стосується і використання води.  ​Молокозаводи прагнуть повторно використовувати воду та мінімізувати відходи. ​ Мова йде про оптимізацію систем миття CIP (clean-in-place) для скорочення використання води. Деякі заводи очищають і повторно використовують стічні води», – зазначив президент Асоціації польських переробників молока (ZPPM) Марцін Гідзик.

За його словами, замість того, щоб викидати відходи, компанії перетворюють їх на ресурси. Біогаз з гною або молочних відходів є одним із прикладів (уловлювання метану для отримання енергії). Сироватка використовується для виготовлення білкових порошків або кормів, що зменшує кількість відходів. ​Великі молочні компанії починають вимірювати та звітувати про повний вуглецевий слід, включаючи фермерські господарства. Це означає залучення фермерів для отримання даних і скорочення викидів. Наразі лише ~55% компаній відстежують викиди в ланцюгу постачання, тому цьому приділяється все більше уваги), але тиск з боку нормативних актів ЄС, споживачів та роздрібної торгівлі зростає.

Результати сталих ініціатив для молочного сектору Польщі

Інтенсивність викидів парникових газів у молочному секторі Польщі поступово знижується завдяки впровадженню енергоефективних рішень, таких як використання біогазу та сонячної енергії. Все більше молочних заводів інвестують у відновлювані джерела енергії, зокрема встановлюють біогазові установки та сонячні панелі, що дозволяє зменшити залежність від викопного палива. Одночасно зростає увага до управління відходами: впроваджуються циркулярні практики, що дозволяють використовувати молочну сироватку та гній для виробництва біогазу, зменшуючи викиди та стоки. Також компанії працюють над скороченням використання води, впроваджуючи системи повторного використання та покращуючи процеси очищення. Важливим кроком є зростання прозорості: дедалі більше підприємств публікують звіти про сталий розвиток, що дозволяє відстежувати прогрес у зменшенні викидів та раціональному використанні ресурсів. Близько 90% провідних агропродовольчих компаній у Польщі вимірюють власні викиди, а більше половини намагаються вимірювати викиди в ланцюжку поставок. Така прозорість допоможе відстежувати майбутній прогрес у сфері викидів, енергії та води в молочному секторі.

Замість висновків

Незалежно від законів та нормативних актів, компанії, які нехтують відновленням природних ресурсів, наражають свій бізнес на значні операційні та фінансові ризики. «Хоча нормативні акти можуть призвести до підвищення операційних витрат у короткостроковій перспективі, у довгостроковій перспективі вони покликані сприяти створенню більш стійкого та життєздатного ланцюга постачання харчових продуктів, який забезпечує якість продукції, зменшує негативний вплив виробництва на довкілля та клімат і покращує благополуччя тварин», – вважає Марцін Гідзик.​

За його словами, співпраця всіх зацікавлених сторін — фермерів, переробників, роздрібної торгівлі, уряду, споживачів — стане вирішальним фактором у перетворенні молочної галузі Польщі на «зелений» двигун економічного та соціального добробуту на довгі роки.

Наразі багато практик сталого розвитку у Польщі зосереджені у великих компаніях та кооперативах. Тисячі менших молочних ферм і деякі менші переробники ще не впровадили такі речі, як відстеження викидів, енергоефективне обладнання або передове управління відходами. Приведення всього сектору (включно з дрібними фермерами) у відповідність до “зелених” вимог є складним завданням.​ Початкові витрати на біогазові установки, сонячні панелі, сучасні корівники тощо є високими. Невеликим фермерським господарствам та фермам може бути складно фінансувати їх без субсидій. Забезпечення постійної фінансової підтримки та інноваційного фінансування (гранти, кредити під низькі відсотки, спільне фінансування) має вирішальне значення, особливо в умовах нестабільності фондів ЄС.​

Майбутні нормативні акти ЄС можуть встановлювати суворі вимоги – наприклад, можливі обмеження на викиди метану для великих ферм, вищі стандарти утилізації гною або нові правила поводження з відходами упаковки. Сектор повинен підготуватися до їх дотримання без шкоди для виробництва. Деякі фермери побоюються, що такі заходи, як обмеження розміру стада або обов’язкове використання вартісного обладнання, можуть вплинути на їхню життєздатність. Баланс між регулюванням і практичністю буде непростим завданням.​

Це друга частина публікації в рамках серії матеріалів за результатами обговорення польського досвіду євроінтеграції молочного сектору. Перша частина доступна за посиланням.

Публікація підготовлена Комітетом з євроінтеграції Спілки молочних підприємств України за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю автора (авторського колективу) і не обов’язково відображає погляди партнерів з розвитку, зокрема, SECO, FiBL та SAFOSO AG.