За даними офіційної статистики (ДССУ), у останні п’ять років (2019-2023) рівень промислової переробки молока в Україні був нижчим 40%, зокрема у 2022 році склав лише 36%, що стало найнижчим значенням цього показника за всю історію незалежної України.

Натомість, за даними Eurostat, у середньому по країнах ЄС відповідний показник сягає 97 %. Такі країни як Німеччина, Франція, Нідерланди, Ірландія, Данія, Бельгія, Італія, Іспанія характеризуються майже 100 %-вим рівнем надходження молока на промислову переробку. Це означає, що етап промислової переробки у цих країнах є обов’язковим при формуванні ланцюга постачання молочної продукції до споживача.

Дещо нижчим рівнем цього показника характеризуються Литва, Польща, Австрія, Угорщина, проте у них він все рівно перевищує 80%, а у Польщі в останні роки наближається до 85%, у Литві до 90%. Навіть у Болгарії, яка не відзначається розвиненою молочною промисловістю, рівень промпереробки молока за останні п’ять років суттєво зріс (до 90%). У Туреччині за цей же період  зростання частки промпереробки молока складає з 46 до 52%.

Низька частка промислової переробки молока в Україні зумовлена специфікою структури його виробництва, а саме високою часткою господарств населення, які не можна класифікувати як повноцінних операторів ринку.

Так, у середині 2000-х частка господарств населення у загальних обсягах виробництва молока перевищувала 80%, водночас загальний рівень надходження молока на промислову переробку складав близько 50%.

Наприкінці 2010-х частка господарств населення у загальних обсягах виробництва молока знизилась до 73%, при цьому загальний рівень надходження молока на промислову переробку знизився до 42%.

Тобто, присутній не лише фактор частки обсягів виробництва молока господарствами населення, а й інші фактори, зокрема особливості організації процесу постачання молоко-сировини на молокопереробні підприємства та державного сприяння розвитку офіційної молокопереробки.

Очевидно, що насправді Україні притаманний значно вищий рівень молокопереробки, ніж той, що декларується офіційною статистикою. Адже значні обсяги молокопереробки здійснюються суб’єктами, які не пройшли належну господарську (підприємницьку) реєстрацію та не мають статусу повноцінного оператора ринку молокопродуктів, а також суб’єктами, які хоч і мають відповідні статуси, проте значну частину обсягів молокопереробки здійснюють за «сірими» схемами, не декларуючи їх у повному обсязі перед контролюючими органами та органами держстатистики.

З огляду на це, наразі важливим питанням розвитку молочної галузі України є збільшення обсягів офіційної переробки молоко-сировини, тобто декларування усіма операторами відповідного ринку обсягів своєї діяльності перед органами державного контролю та державної статистики. Це дозволить сформувати об’єктивну інформаційну базу щодо обсягів молокопереробки в Україні та обсягів виробництва молокопродуктів з метою визначення фактичного рівня продовольчої безпеки за даним видом харчової продукції.

Leonid Tulush, fb