МИКОЛА СОЛЬСЬКИЙ, міністр аграрної політики та продовольства України: Про проблеми молочної галузі

Микола Сольський, міністр агрополітики та продовольства України, дав велике інтервʼю журналістам Телеграф. Зокрема, прокоментував питання, повʼязані з роботою молочної галузі.

Про зустрічний ветконтроль польської “молочки”

Ви ініціювали зустрічний ветконтроль польської молочної продукції на українському кордоні у відповідь на заборони, які щодо нашої агропродукції ввела Польща?

— Так, ми ініціювали процедури щодо польських товарів, які мають найбільшу кількість за обсягом імпорту в Україні. Не може бути така ситуація, коли нам на певному кордоні блокують експорт, і ми не робимо нічого. Не ми перші пішли на обмеження, ми не провокуємо. Але це поки що залишається ініціативою.

Чому для відповіді полякам ви обрали саме ветконтроль молочної продукції?

— Бо її найбільше надходить в Україну. Потім йдуть м’ясо, овочі. Це був сигнал від нас. Неважливо, це молочні позиції чи кондитерські.

Чому ви попередньо не порадились з українськими переробниками молока? Вони виступили категорично проти цього рішення, бо це провокує подальше загострення проблеми, а не її вирішення.

— Я знаю, що в молочній галузі найгірша серед всіх ситуація. Крім, напевно, цього і минулого року. Є причини, чому я так думаю, і добре, що вони (виробники молочної продукції) нарешті стали заробляти. На жаль, мені здається, що це може не перетворитись на довгостроковий тренд. Це ситуативно. У них додаткові прибутки з’явились через дешеву сировину.

Чому ви не вірите, що виробники молочної продукції надовго збережуть позитивний тренд?

— Рано чи пізно молочарі повернуться до традиційної конкуренції з фермерами Європи, які мають величезні дотації. А ще є конкуренція з південними країнами, де кожен день опади та зелена трава як, наприклад, у Новій Зеландії. В нас немає такої погоди, і ми не можемо дати таких дотацій, як в ЄС. Отже, в нас знову буде складно. У нас молочка останні 15—20 років насправді не розвивається.

Про скандальний збір з переробників

Більшість переробників молока категорично не підтримала вашу ініціативу щодо запровадження збору 0,5% від реалізації з переробників молока для просування цього продукту (законопроєкт № 9162). Яка ситуація з цим законопроєктом? Можна сказати, що його відкладено?

— Ця історія почалась десь з кінця минулого літа. 10 серпня відбулася зустріч, на якій були присутні Віктор Кордубан, Фортунато Гуадалупі, Олег Волошин, Віталій Ковальчук, Сергій Биков, Ганна Лавренюк, Андрій Дикун та інші. Обговорювали ідею підтримки молочної галузі. Я тоді сказав присутнім: “Є молочна галузь, вона не в найкращій ситуації. У вас мільйон ідей, вони всі — в різні боки, як на мене. Виділімо з них 3-4 і реалізуємо”. Через певний час ми знов зібралися, і вони почали вимальовувати проблеми. Виявилося, що перша, глобальна проблема по молочних продуктах — це ринок, що падає. Споживання молока у світі падає. Навіть моя донька в 14 років розказує мені, чому вода корисніше, ніж молоко. В Україні найбільше падіння споживання молока серед європейських країн. Ми споживаємо молочних продуктів на людину на 30—40% менше, ніж в середньому в Європі. Там його вживають 250 кг на рік, а ми близько 160 кг.

 — Про що домовились?
— Ми питаємо: як маємо розв’язати проблему? Відповідь — маркетингом, рекламою. Пояснювати людям, що це корисно, що це потрібно. Всі присутні погодились з тим, що більше ефекту буде, якщо вкласти цю гривню не в просування якогось бренду, а витратити її на те, що сиру просто треба більше їсти, що це корисно, і показувати ефект. Я кажу: чудово! Ви можете тим займатися? А вони кажуть: якщо всі разом. А то я скинусь, а цей не скинеться. Тоді я запропонував — самі напишіть закони. Проєкт закону написали. Та я підозрював, що буде така історія.
Яка роль Асоціації виробників молока (АВМ) та Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) в цьому?
— Ви правильно питаєте. До цього були причетні АВМ і ВАР. Очевидно, тому, що в них найбільші виробники молока, яке передається на переробку. Потім пішли з цим законом, за нашою ініціативою, до наступної асоціації. Вони взялися його читати. І почались нюанси. То так, то ні. Я їх збирав, а після цього попросив: перейдімо в комітет, і там на платформі будемо обговорювати. А ще говорив, що нам точно треба зменшувати ПДВ для галузі, бо молочарі повинні заробляти більше не лише зараз, а і завтра. Зокрема, і переробники. Бо війна закінчиться, вони конкуруватимуть з дотаціями для цієї галузі в ЄС. І коли з’явилася негативна реакція на останній нараді, кажу: я нормально ставлюся до ваших емоцій. Тому, будь ласка, запропонуйте інші варіанти. Але запропонуйте! Не ховайтеся від цього. Для нас основне, щоб ви цим займалися. Яке рішення ви знайдете, нам все одно.
А чому вам це так важливо?
— Я не ідеаліст, але мені це так само важливо, як мені було важливо, щоб запрацювала земельна реформа. Рівно так само мені важливі ще якісь 20 інших речей, які ми робили останні три роки. Очевидно, ви хочете ще запитати про законопроєкт № 8149 щодо репрезентативної групи та ВАР? (ініціатива викликала жорстке неприйняття агросектором, який побоюється, що владні повноваження цієї групи міністерство віддасть ВАР. — Авт.)
Так, прокоментуйте, будь ласка.

— Я останній раз в розмові з представниками ВАР говорю: дивіться, ви ж не можете претендувати на головну роль, тому що найбільш репрезентативною на ринку є асоціація, яку очолює Арсен Дідур, (виконавчий директор об’єднання “Спілка молочних підприємств України”.Авт.). Тому кажу: якщо все-таки ця ідея доживе і буде прийнята, зробіть конкуренцію між собою, ми взагалі не проти. Тобто, нехай входитиме в цю групу 10 асоціацій, тільки не 100. Наприклад, кожна асоціація, яка об’єднує не менше 10% ринку. Весь бізнес має бути залучений. Або, якщо не всі, то тоді це краще не рухати, воно не буде працювати. Тому, м’яч зараз, абсолютно відповідально говорю, на стороні всіх асоціацій і виробників, і переробників. Я спокійно ставлюся до цього, тому що я на боці всіх асоціацій — виробників молока і переробників.

Ідею створення однієї впливової репрезентативної групи не підтримали 16 асоціацій агровиробників, а також Американська торгова палата та Європейська бізнес-асоціація…
— Так, я знаю. Асоціації проти, а приходять виробники з цих асоціацій і кажуть, що не проти. Я б теж так робив. Але в мене питання: ви згодні, що падає споживання молока і є найменшим в Європі? Ви згодні, що у нас ситуація погіршиться, не покращиться? Згодні. Чи ви згодні, що після закінчення війни ви будете в гірших умовах, ніж сьогодні? Кажуть, що згодні. Тоді давайте будемо чесними один з одним: у вас після закінчення війни зразу не буде таких дотацій, як в Євросоюзі, і невідомо, коли вони будуть. І я вам це не обіцяю. І якщо будь-хто після мене буде обіцяти — це буде брехня. Не буде найближчого часу таких дотацій.
Уточніть, будь ласка, що далі буде з цими ініціативами?

— Ініціативи в стадії обговорення. Вони не “злетять”, поки у бізнесу не буде своєї думки щодо цього. Єдине, що для мене принципово, і я це буду просити, наполягати, переконувати, — не хочете такі інструменти, давайте інші, але робочі. І ви до цього маєте серйозно поставитись — внутрішнє споживання має зростати.

Про проблему розрахунків мереж за агропродукцію

Проблема поганих розрахунків торговельних мереж з переробниками агропродукції загострюється. В парламенті знаходиться законопроєкт, який наближає цю процедуру до директиви ЄС, але лобі від мереж блокує його прийняття. Чи будете втручатися і допомагати аграрним компаніям, які є головними постачальниками товарів для торгових мереж?

— На мою думку, це питання ефективності системи контролю. Поясню. Наприклад, ви — мережа, я — постачальник сиру або м’яса, неважливо, у всіх однакове бажання, однакові проблеми. Ви можете тільки дві позиції поставити на полицю, а виробників — 10. Як їх вибрати? Звичайно, ви кажете — пів року розрахунок за поставлений товар, наприклад. Хтось погодиться, хтось ні. Закон мав би сказати — кого б ви не обрали, розрахунок буде протягом такого-то, значно коротшого терміну. Але якщо є хтось, хто погодиться на строк розрахунку 6 місяців? Тоді ви вибудовуєте схему, яка передбачає, що з частиною виробників розрахунок буде за три місяці, з іншими — за шість. Але потрібна система контролю. У нас є органи для такого контролю. Я не дуже впевнений, що зараз це буде ефективно працювати, але точно треба рухатись в цьому напрямку.

Що ви пропонуєте?
— Я підтримав ідею самоконтролю, ми двічі зустрічалися з мережами, переробники агропродукції теж були на зустрічах і висловлювали невдоволення. В результаті вийшли на підписання меморандуму, за яким мережі зобов’язалися розраховуватись за базові харчові продукти протягом трьох місяців. Восени ми знову зустрічаємось і дивимось, як вони виконують цей меморандум, бо шанси владнати все прийняттям законопроєкту дуже великі. Мережам поставили умову: якщо ви й це порушите, тоді у нас будуть всі аргументи звертатись до закону. Тому вірю, що вони будуть дотримуватися умов меморандуму. Я вважаю, що нам треба рухатися в такому напрямку. Тут сумнівів нема.
То ви підтримуєте законодавче врегулювання проблеми?
— Я підтримую декілька норм, які є в цих законопроєктах. Законопроєктів насправді декілька. Розв’язати проблему розрахунків треба протягом цього року. Тобто почали з меморандуму, а восени обговоримо, до чого ми переходимо нормативно.
Правильно розумію, що меморандум – це перехідний період?

— Напевно, так. Здається, переробники ще просили зняти обмеження націнки мереж на деяку продукцію. Я порушив це питання на Кабміні. Воно не знайшло підтримки.

Повністю інтервʼю читайте telegraf.com.ua

Останні новини: