Микола Сольський, міністр агрополітики та продовольства України, дав велике інтервʼю журналістам Телеграф. Зокрема, прокоментував питання, повʼязані з роботою молочної галузі.
Про зустрічний ветконтроль польської “молочки”
— Ви ініціювали зустрічний ветконтроль польської молочної продукції на українському кордоні у відповідь на заборони, які щодо нашої агропродукції ввела Польща?
— Так, ми ініціювали процедури щодо польських товарів, які мають найбільшу кількість за обсягом імпорту в Україні. Не може бути така ситуація, коли нам на певному кордоні блокують експорт, і ми не робимо нічого. Не ми перші пішли на обмеження, ми не провокуємо. Але це поки що залишається ініціативою.
— Чому для відповіді полякам ви обрали саме ветконтроль молочної продукції?
— Бо її найбільше надходить в Україну. Потім йдуть м’ясо, овочі. Це був сигнал від нас. Неважливо, це молочні позиції чи кондитерські.
— Чому ви попередньо не порадились з українськими переробниками молока? Вони виступили категорично проти цього рішення, бо це провокує подальше загострення проблеми, а не її вирішення.
— Я знаю, що в молочній галузі найгірша серед всіх ситуація. Крім, напевно, цього і минулого року. Є причини, чому я так думаю, і добре, що вони (виробники молочної продукції) нарешті стали заробляти. На жаль, мені здається, що це може не перетворитись на довгостроковий тренд. Це ситуативно. У них додаткові прибутки з’явились через дешеву сировину.
— Чому ви не вірите, що виробники молочної продукції надовго збережуть позитивний тренд?
— Рано чи пізно молочарі повернуться до традиційної конкуренції з фермерами Європи, які мають величезні дотації. А ще є конкуренція з південними країнами, де кожен день опади та зелена трава як, наприклад, у Новій Зеландії. В нас немає такої погоди, і ми не можемо дати таких дотацій, як в ЄС. Отже, в нас знову буде складно. У нас молочка останні 15—20 років насправді не розвивається.
Про скандальний збір з переробників
— Більшість переробників молока категорично не підтримала вашу ініціативу щодо запровадження збору 0,5% від реалізації з переробників молока для просування цього продукту (законопроєкт № 9162). Яка ситуація з цим законопроєктом? Можна сказати, що його відкладено?
— Ця історія почалась десь з кінця минулого літа. 10 серпня відбулася зустріч, на якій були присутні Віктор Кордубан, Фортунато Гуадалупі, Олег Волошин, Віталій Ковальчук, Сергій Биков, Ганна Лавренюк, Андрій Дикун та інші. Обговорювали ідею підтримки молочної галузі. Я тоді сказав присутнім: “Є молочна галузь, вона не в найкращій ситуації. У вас мільйон ідей, вони всі — в різні боки, як на мене. Виділімо з них 3-4 і реалізуємо”. Через певний час ми знов зібралися, і вони почали вимальовувати проблеми. Виявилося, що перша, глобальна проблема по молочних продуктах — це ринок, що падає. Споживання молока у світі падає. Навіть моя донька в 14 років розказує мені, чому вода корисніше, ніж молоко. В Україні найбільше падіння споживання молока серед європейських країн. Ми споживаємо молочних продуктів на людину на 30—40% менше, ніж в середньому в Європі. Там його вживають 250 кг на рік, а ми близько 160 кг.
— Я останній раз в розмові з представниками ВАР говорю: дивіться, ви ж не можете претендувати на головну роль, тому що найбільш репрезентативною на ринку є асоціація, яку очолює Арсен Дідур, (виконавчий директор об’єднання “Спілка молочних підприємств України”. — Авт.). Тому кажу: якщо все-таки ця ідея доживе і буде прийнята, зробіть конкуренцію між собою, ми взагалі не проти. Тобто, нехай входитиме в цю групу 10 асоціацій, тільки не 100. Наприклад, кожна асоціація, яка об’єднує не менше 10% ринку. Весь бізнес має бути залучений. Або, якщо не всі, то тоді це краще не рухати, воно не буде працювати. Тому, м’яч зараз, абсолютно відповідально говорю, на стороні всіх асоціацій і виробників, і переробників. Я спокійно ставлюся до цього, тому що я на боці всіх асоціацій — виробників молока і переробників.
— Ініціативи в стадії обговорення. Вони не “злетять”, поки у бізнесу не буде своєї думки щодо цього. Єдине, що для мене принципово, і я це буду просити, наполягати, переконувати, — не хочете такі інструменти, давайте інші, але робочі. І ви до цього маєте серйозно поставитись — внутрішнє споживання має зростати.
Про проблему розрахунків мереж за агропродукцію
— Проблема поганих розрахунків торговельних мереж з переробниками агропродукції загострюється. В парламенті знаходиться законопроєкт, який наближає цю процедуру до директиви ЄС, але лобі від мереж блокує його прийняття. Чи будете втручатися і допомагати аграрним компаніям, які є головними постачальниками товарів для торгових мереж?
— На мою думку, це питання ефективності системи контролю. Поясню. Наприклад, ви — мережа, я — постачальник сиру або м’яса, неважливо, у всіх однакове бажання, однакові проблеми. Ви можете тільки дві позиції поставити на полицю, а виробників — 10. Як їх вибрати? Звичайно, ви кажете — пів року розрахунок за поставлений товар, наприклад. Хтось погодиться, хтось ні. Закон мав би сказати — кого б ви не обрали, розрахунок буде протягом такого-то, значно коротшого терміну. Але якщо є хтось, хто погодиться на строк розрахунку 6 місяців? Тоді ви вибудовуєте схему, яка передбачає, що з частиною виробників розрахунок буде за три місяці, з іншими — за шість. Але потрібна система контролю. У нас є органи для такого контролю. Я не дуже впевнений, що зараз це буде ефективно працювати, але точно треба рухатись в цьому напрямку.
— Напевно, так. Здається, переробники ще просили зняти обмеження націнки мереж на деяку продукцію. Я порушив це питання на Кабміні. Воно не знайшло підтримки.
Повністю інтервʼю читайте telegraf.com.ua