АРСЕН ДІДУР, виконавчий директор СМПУ: Чому наші торговельні мережі не хочуть працювати по-європейськи

Проблема взаємовідносин постачальників харчових продуктів з торговими мережами останнім часом набула особливої гостроти. Мережі, які роками ігнорували невдоволення своїх постачальників фактично безправним положенням, помітили, що це невдоволення починає переростати у дії, а саме  в активну участь асоціацій виробників харчової продукції у законодавчому врегулюванні цих взаємовідносин. Асоціації об’єднали зусилля і взяли участь у розробці відповідних законопроектів, де крім гарантій терміну оплати та інших важливих питань, враховуються і положення “Директиви Європарламенту і Ради ЄС 2019/633 від 17 квітня 2019 про нечесні торговельні практики у відносинах підприємств учасників ланцюга постачання”.

СМПУ та інші асоціації харчової промисловості беруть участь в розробці законопроектів

У вересні-жовтні минулого року Верховною Радою було зареєстровано кілька законопроектів (№6068, №6068-1, №6068-2, №6068-3 та №6155), покликаних нарешті покласти край небезпечним тенденціям, породженим диктатом торговельних мереж. Ці тенденції вже почали загрожувати економічній стабільності виробників продукції, перетворених торговельними мережами на джерело своїх безкоштовних кредитів. В загрозливому становищі опинилися також і постачальники сировини для харчових підприємств, адже місяцями не отримуючи від мереж оплату за свою продукцію, переробники втрачали можливість вчасно з ними розраховуватися. А потім з’явилися тривожні сигнали, що свідчили про фінансове неблагополуччя самих торговельних мереж: за хронічними боргами перед постачальниками (тільки молочним підприємствам вони заборгували більш  ніж 3 млрд грн), почалися  банкрутства деяких мереж, а за ними й декого з їх постачальників, які втратили можливість отримати те, що збанкрутілі мережі їм заборгували.

Спілка молочних підприємств України разом з іншими асоціаціями виробників харчових продуктів, розуміючи всю серйозність ситуації, брала активну участь в розробці одного із згаданих законопроектів, залучивши провідних економістів та спеціалістів галузі. У кожного із зареєстрованих Верховною Радою законопроектів про торгівлю сільськогосподарською продукцією були свої плюси і мінуси, які бурхливо обговорювалися зацікавленими сторонами, не даючи довести справу до завершення, тобто, прийняття закону. Тому в лютому цього року, перед самою війною, асоціаціями харчових підприємств були підготовлені  пропозиції, які вони передали в Комітет економічного розвитку ВР з проханням врахувати їх при розгляді законопроектів, який було заплановано на найближчий час. 

24 лютого почалася війна. На перший план вийшли завдання оборони, утримання економіки та гарантування продовольчої безпеки громадянам країни. І саме тому невідкладне законодавче врегулювання взаємовідносин торгівлі і виробників харчових продуктів стало життєво необхідним — для стабільності роботи харчової галузі у воєнний час, запобігання залежності від харчового імпорту та для збереження вітчизняної харчової галузі. СМПУ вважає, що зважаючи на масштаб можливих наслідків все ще неврегульованих відносин мереж та їх постачальників, проблема потребує термінового вирішення.

Тим більше незрозумілою є пасивність законотворців, коли починаються нагадування про необхідність прийняття вже підготовлених законопроектів, які нарешті дозволять будувати відносини постачальників і мереж за європейською моделлю, знімуть загрозу колапсу ланцюга постачання харчових продуктів і навіть допоможуть знизити ціни на них, які зараз певною мірою завищені через необґрунтовано високі побори торговельних мереж.

Яких тільки причин відкладання розгляду законопроекту не висувають ті, чиїм обов’язком є дбати про якнайшвидше вирішення проблеми, що безпосередньо стосується продовольчої безпеки. Це і воєнний стан (“не на часі”), і заклики не застосовувати законодавчі механізми для регулювання бізнес відносин (“бізнес повинен вирішувати проблеми самостійно”), і запрошення до продовження обговорення проблеми (“це все ще треба обговорити, зважити, і тоді, можливо…”).

Позиція СМПУ

Позиція СМПУ наступна: саме воєнний стан диктує необхідність термінового прийняття законопроекту, який дозволить відвернути загрозу збоїв у постачанні харчових продуктів. Погодьтеся, у воєнний час це дуже важливо. При цьому виробники харчових продуктів не вимагають для себе якихось особливих умов. Основне, чого вони хочуть добитися через прийняття законопроекту — це гарантованого отримання оплати за свою продукцію вчасно, у термін, який розумно співвідноситься з терміном придатності продукції. Вони також вважають, що торгівля не повинна перекладати витрати, які є суто торговими, на плечі постачальників. А в договорах не повинно бути штучно нав’язаних послуг та розмитих формулювань, які дозволяють мережам потім вправлятися у винахідливості — за що б іще взяти гроші з постачальника. І саме прийняття законопроекту, що врегульовує ці питання, спрацює на користь економіки та наших громадян.

Що стосується тверджень, що бізнес повинен сам вирішувати свої проблеми і розбиратися у відносинах — так, ми з цим згодні. Але це не стосується випадків, коли один з партнерів важковаговик бізнесу і монополіст, а інший не має кому збувати свій товар, окрім як цьому монополісту. Це класична ситуація для зловживання монопольним становищем, для врегулювання якої існують закони і Антимонопольний комітет. І залучення держави у врегулювання таких відносин є законним і виправданим. Тому що така ситуація викривлює ринок, шкодить всім у  ланцюгу постачання і несе загрозу продовольчій безпеці. А саме для убезпечення громадян від наслідків таких ситуацій і існує держава.

Про заклики “давайте ще пообговорюємо” можна сказати, що це чергова спроба продовжити гальмування прийняття законопроекту. СМПУ відчула спроби спротиву прийняттю законопроекту ще на початковій стадії, коли після того як стали очевидні наміри виробників харчових продуктів боротися за законодавче встановлення правил взаємодії мереж і постачальників, законопроекти почали реєструвати один за одним. І цей потік ледве зупинили, коли версій стало вже п’ять і це додало складнощів у розгляд питання Комітетом ВРУ з питань економічного розвитку. Тим часом затягування не просто консервувало кризову ситуацію, що склалася в харчовій галузі через величезні борги мереж. Почалися банкрутства, викликані саме неврегульованістю питання. СМПУ вважає сьогоднішні заклики до проведення чергових круглих столів і неспішних бесід про те, як зберегти монополію мереж, продовженням тієї ж стратегії затягування вирішення питання. 

Чому закон, що врегулює відносини торговельних мереж і постачальників потрібно приймати терміново

Тим часом ситуація погіршується. Мережі, які роками користувалися грошима постачальників, затримували виплати, накопичували заборгованість та навіть закупали імпортні товари конкурентів своїх постачальників на їх же гроші, вже й самі опинилися не в кращому фінансовому становищі. Про це говорить той факт, що навіть після того, як постановою Кабміну 410 від 5 квітня 2020 року уряд підтримав торговельні мережі, надавши їм для поповнення обігових коштів можливість залучати пільгові кредити до 1 млрд грн строком на один рік з компенсацією відсотків до 5% річних, банки і досі не наважилися видати кредит жодній з ключових мереж. Постачальники, як і раніше, у більшості своїй продовжують отримувати оплату за поточні поставки з затримками, а про повернення  мережами боргів мова взагалі не ведеться.

Логіка спротиву торговельних мереж прийняттю законопроекту, який обмежить їх можливості користуватися коштами постачальників на свій розсуд, зрозуміла. Але зараз саме час подумати про наслідки, які ми маємо вже зараз як результат багаторічної практики диктату мереж, і уявити перспективу її продовження, яка призведе до колапсу всього ланцюга постачання харчових продуктів і зачепить всіх його учасників. Тоді стане зрозумілим, що терміновий перехід на цивілізовані рейки необхідний всім, в тому числі і самим мережам.

Мета СМПУ  відвести загрозу зриву постачання харчових продуктів шляхом законодавчого врегулювання тих практик, які наносять шкоду економіці виробників сировини, переробникам, самим торговельним мережам, а в результаті і кінцевому споживачу, якому і без того зараз несолодко. СМПУ — за європейські підходи у бізнесі, використання кращого досвіду і створення умов для цивілізованого виробництва харчових продуктів і торгівлі.

Планом роботи Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку на період сьомої сесії ВРУ дев’ятого скликання (лютий – липень 2022 року) передбачено розгляд згаданих законопроектів у червні з винесенням на голосування у липні поточного року. Тому ми закликаємо Дмитра Наталуху, голову Комітету, якнайшвидше завершити розгляд законопроектів №6068, №6068-1, №6068-2, №6068-3 і передати їх у сесійну залу для голосування. Сподіваємося, що народні обранці розуміють важливість забезпечення наших громадян харчовими продуктами та підтримки тих підприємств, які їх виробляють. Адже від їх економічного благополуччя залежимо ми всі.

Останні новини: