Чи буде Україна знову експортувати вершкове масло в ЄС?

Інфляція охопила молочний ринок ЄС: зниження виробництва сирого молока в другій половині 2021 року і низькі запаси біржових молочних товарів призвели до швидкого подорожчання сировини на споті.

Ціни на молоко і ключові торгові товари в Європі – сири, сухе молоко, вершкове масло, наразі досягають або вже досягли максимумів останньої декади.

Ситуація дещо нагадує 2017-2018 роки, коли вартість масла в ЄС злетіла до рекордних позначок (по сухому молоку ситуація тоді відрізнялась через світовий надлишок запасів), а Україна скористалася можливістю і за два роки проекспортувала в країни ЄС 7 тис. тон товару в рамках квот FTA Україна-ЄС.

З цього випливає закономірне питання – чи можуть українські виробники сподіватися на відновлення попиту з боку європейських трейдерів?

Перед тим як відповісти на це питання, давайте поглянемо, що в останні роки відбувалось на ринку вершкового масла в Україні.

Високі світові ціни на вершкове масло в 2017-18 роках спричинили рекордні експортні обсяги українського товару (близько 30 тис. тон щороку). Потім ситуація кардинально змінилась: зростання купівельної спроможності, тобто збільшення попиту в Україні, збіглося зі зниженням пропозиції сировини під виробництво товарів, в тому числі вершкового масла.

У той же час вартість товару в ЄС поступово знижувалась, а тому торговельний баланс також зазнав суттєвих змін. В 2019 році український експорт вершкового масла почав зменшуватись, натомість з’явився імпорт, а в 2020 обсяги продажу і надходження повністю співпали. Цікаво, що майже весь імпорт в минулому році прийшовся на країни ЄС.

В поточному році балансова ситуація не змінилась. За 9 місяців обсяги експорту масла дорівнюють обсягам імпорту, але є відмінності в географії – великі обсяги були завезені в Україну з Білорусі. Чому? Дуже просто – питання ціни. Європейські ціни на сире молоко і масло в першій половині року були вищими за ціни українського внутрішнього ринку. І тільки в серпні покупці скористались зближенням трендів (на графіку) – за місяць більше 1 тис. тон масла було завезено з ЄС (тим не менш імпорт з ЄС скоротився на 50% порівняно з 2020 роком). В той же час Білорусь вже стала нецікавою через подорожчання цін в РФ, куди були перекинуті всі білоруські обсяги.

Навіщо взагалі купувати і продавати однакову кількість товару і чому ми говоримо про експорт в ЄС, коли ще в серпні з того ж ЄС завозили великі обсяги масла в Україну?

Тут знову питання стосується цінового інтересу, який носить спекулятивний характер (не в негативному сенсі, а в торговельній термінології). Існуюча мережа торгових каналів дозволяє купувати дешевшу продукцію в ЄС і РБ і продавати, наприклад, в країни Кавказу і Середньої Азії. А при зміні тренду, як зараз, можна знову реалізовувати товари в ЄС. Це абсолютно нормально, дозволяє заробляти трейдерам/експортерам/імпортерам і водночас сприяє вирівнюванню цінових коливань на ринку.

Тому так, Україна в найближчі місяці може знову почати продавати масло до ЄС. Але за певних умов: європейські ціни мають й надалі зростати (поки що так і є, але тренд може змінитися ближче до Різдва), а українським виробникам треба мати зайві обсяги сировини для випуску масла (зазвичай така ситуація складається в період новорічних свят).

Примітки:
– під маслом переважно мається на увазі масло солодковершкове в блоках по 20 кг
– в графіках використані дані країн, які входять в Топ-3 європейських імпортерів сирів і вершкового масла в Україну в 2021 році.

Максим Фастєєв
Партнер проектів ІНФАГРО

facebook

Останні новини: