МАКСИМ ФАСТЄЄВ, партнер проектів Інфагро: Молочна інфляція. Світ і Україна

Якщо говорити про глобальні масштаби, то помітний розгін світових цін на біржові молочні товари розпочався лише у серпні-вересні. І пов’язаний він як із фундаментальними факторами – зниженням пропозиції та зростанням попиту, так і з інфляційними трендами у суміжних галузях: рослинництві, енергетиці, логістиці, ринку добрив та інших. Тут розгін цін триває, і поки що найістотніший стрибок припав на кінець жовтня. Учора світову динаміку підтримало зростання на найбільшому молочному аукціоні, GDT: +4,3% до рівня двотижневої давності.

При цьому ціни на кінцеві продукти харчування (полиця) у більшості регіонів або лише починають зростати, або навіть не встигли відреагувати на зміни біржового ринку. Наприклад, рітейл у Німеччині, який визначає цінові тренди для багатьох продуктів харчування в ЄС, лише минулого тижня погодився підняти оптові ціни на закупівлю вершкового масла, які були стабільні останні місяці. І то лише після того, як постачальники почали відмовлятися від контрактів, адже їм стало вигідніше платити штрафи та продавати масло на споті. Підсумок: разове зростання ціни для рітейлу на 25% (!).

Повернемось до України. Разом із операторами ринку слідкуємо за молочною інфляцією за допомогою індексів Інфагро.

Світовий вплив можемо простежити за динамікою Індексу цін біржових молочних продуктів (IDCI). Він уже не є ключовим для формування ціни сирого молока, як було ще кілька років тому, оскільки Україна вже другий рік є збалансованою країною за обсягами експорту та імпорту у молочному еквіваленті. Тим не менш, сумарне зростання цін основних позицій (вершкове масло-моноліт, сухе знежирене молоко, сири та сирний продукт в опті) за останній рік склало +18% (+23% за три роки, жовтень до січня 2019 р.) і в листопаді також спостерігатимемо впевнене зростання.

«Двигуном прогресу» молочної галузі України останніми роками є виробники «свіжої категорії» – товарного молока, вершків, кисломолочної та сирної продукції. Представники категорії мають найбільш якісне та оптимізоване/сучасне виробництво, стабільну маржинальність, можливості щодо операційних засобів та інвестицій, є ключовим драйвером у формуванні цін сировинного ринку. Принцип роботи виробників свіжої категорії наступний: взимку, коли ціни на сире молоко високі, можна працювати з мінімальною маржою або навіть «у нуль», щоб заробити в літній період зниження вартості сировинного ринку. Ціни на полиці мають мінімальну волатильність (див. 2019-2020 на графіку).

Але у 2021 році ситуація змінилася – осіння інфляція 2020 року та мінімальне зниження вартості сировинного ринку в літній період «з’їли» всю рентабельність бізнесу. Зрозумівши це, оператори, щоб залишатися на плаву, вже влітку почали поступово збільшувати оптові ціни на полиці та відмовилися від традиційних масових акцій у літній період. Подорожчання молочної полиці вже у вересні призвело до зниження продажів кисломолочної категорії, у жовтні ситуація суттєво погіршилася. Індекс свіжої категорії Інфагро (IFDI), що транслює зміну оптових цін товарного молока, сметани та сиру, за останній рік зріс на 11% (+27% за три роки, жовтень до січня 2019 року). Проте, навіть втрачаючи у продажу, оператори продовжать збільшувати відпускні ціни готової продукції найближчими місяцями (тренд повинен як мінімум наздогнати інфляцію сировинного ринку).

Очікуване падіння виробництва сирого молока у категорії господарств начелення та стагнація у сільгосппідприємствах (з літнім просіданням), викликана подорожчанням світових та внутрішніх цін на концентровані корми, призвели до значного зростання середньозваженої ціни сирого молока. Індекс (IRMI), що відображає цей тренд, показує річне збільшення вартості сировини на 25% (+35% за три роки, жовтень до січня 2019 року). На відміну від інших індексів, які «наздоганятимуть» сировину, цей тренд стабілізується у листопаді.

Переробники молока в Україні зазнають серйозних труднощів. Перманентне зростання витрат, падіння продажів через підвищення цін на полиці, відсутність оперативних коштів. Ці фактори тиснуть на бізнес, виробники сировини теж уже відчувають ці проблеми партнерів через затримки оплат за молоко. За останні 10 років галузь підійшла як ніколи близько до низки банкрутств, а 2022 рік може охарактеризуватись масою вимушених злиттів і поглинань.

Max Fasteyev fb

 

 

 

 

Останні новини: