Раніше українські молокозаводи влітку мали суттєві надлишки сировини і виготовляли з них продукцію для експорту. В цьому році ситуація змінилася докорінно. Вже з середини літа обсяги експорту молочних продуктів почали стрімко падати попри досить високі ціни світового ринку. У той же час спостерігається помітне зростання імпорту, що раніше було характерно тільки для періоду міжсезоння.

Зменшення експорту в серпні пов’язано в першу чергу зі значним скороченням пропозиції сировини від населення, з якої більшість підприємств виготовляє експортоорієнтовані сухе молоко, казеїн чи сирні продукти в парі з вершковим маслом. Виробництво цих продуктів скоротилося, крім того ціни внутрішнього ринку суттєво зросли. Це здебільшого стосується сировинних позицій і багато переробників роблять стратегічні запаси, розуміючи що свіжої сировини в міжсезонні 21/22рр буде бракувати.

В результаті у серпні, в порівнянні з аналогічним місяцем минулого року, експорт сухого знежиреного молока впав в два рази (до 725т), вершкового масла та сухої сироватки – майже на чверть, до 600т і 1,4 тис. т, відповідно.

Значно зменшилися також обсяги експорту сирного продукту, молочних консервів і навіть казеїну, експортні ціни на який рекордно високі за останні 8 років.

В осінні місяці зовнішні продажі будуть ще більш скромними.

Паралельно з падінням експорту відбувається ще більш суттєве збільшення імпорту. Якщо до стабільного зростання закупок сиру чи свіжих молокопродуктів, як це не прикро, всі вже звикли, то зараз суттєво зріс інтерес до придбання сировинних позицій – масла, сухого молока і навіть сироватки. В серпні цього року в Україну завезли масла в 7,3 рази більше, ніж торік (1,4 тис. т), закупки сухого молока збільшились майже в 7 разів до 1,3 тис. т, сироватки на 48%.

Це не означає, що вже безпосередньо зараз є дефіцит цих товарів в Україні. Передбачливі імпортери закуповують товар або на перспективу, розуміючи, що через брак сировини потім вони будуть надто дорогими, або ж вже зараз імпортні товари для споживачів коштують дешевше, ніж вітчизняні.

Сухе молоко і сироватку досить вигідно було купувати тільки в білорусів, а от вершкове масло, попри існуюче на цей товар ввізне мито, заходить на наш ринок здебільшого європейське. Восени імпорт цих сировинних позицій також буде зростати, хоча темпи росту можуть сповільнитись, бо на світових ринках вони дорожчають.

Зважаючи на таку негативну статистику, багато учасників ринку будуть кричати «рятуйте галузь!». Але це і є ринок. І в умовах що склалися в Україні,  шляхів виходу із ситуації небагато. Краще вже купувати сировину за кордоном, ніж спостерігати як збільшується імпорт готової продукції – сиру чи свіжих молокопродуктів – або погоджуватися на постійне, суттєве і не завжди обґрунтоване збільшення цін на молоко сільгоспвиробниками.