“Цей продукт не можна називати сиром”. Фальсифікації і контроль в РФ

image

Пітер Гобсон, бізнес редактор The Moscow Times, опублікував велику статтю з назвою “Увага: це не сир. В Росії – пильнуй, що їси”, в якій аналізується сучасний стан та історія розвитку системи контролю якості та безпечності харчових продуктів в РФ.

На думку Ірини Тіхмянової, представника Росконтролю, яку цитує автор, “зміни до гіршого в контролі якості відбулися після 2010 року, коли був порушений баланс сил між харчовим бізнесом і контролюючою бюрократією”.

“Стара система не була ідеальною. Багато чиновників були щасливі продати сертифікат за кілька сотень доларів. Але це все ж таки гарантувало, що будь-який новий продукт якось перевіряли. Дебюрократизація, яка проводилася за часів президентства Дмитра Медвєдєва, зачепила і систему контролю в харчовій галузі, фактично її зруйнувавши.

Зараз виробникам продуктів харчування потрібно тільки заявити, що їх продукт відповідає стандартам якості. Вони стали відповідальними за якість разом з роздрібною торгівлею. Держава обмежується перевіркою кожного виробника раз у три роки, при цьому зобов’язана повідомляти про перевірку на підприємстві за три місяці, якщо це не стосується візиту за отриманою офіційною скаргою.

“Це була перемога для підприємств, які лобіювали ідею скорочення державного контролю,” – прокоментував ці зміни Олексій Алексєєнко, заступник керівника Россільгоспнагляду.

Зміни різко послабили захист прав споживачів. Кінець сертифікації означав, що російські споживачі “все більше залежали від доброї волі виробників і постачальників”.

Що стосується сучасного стану справ у галузі контролю якості та безпечності харчових продуктів у Росії, то Пітер Гобсон пов’язує його з загальною політичною та економічною ситуацією: “У 2014 році Москва анексувала Крим і розпалила громадянську війну на сході України. Більшість розвинених країн ввела санкції проти Росії у відповідь. Потім, через кілька місяців, ціни на нафту, найбільш важливий товар російського експорту, стали стрімко падати.

Опосередкованих наслідків було два. По-перше, Москва ввела відповідні заборони на більшість імпорту продовольчих товарів з Європи, США та інших, які приєдналися до санкцій. По-друге, Росія вступила в свою найглибшу, найдовшу рецесію з часів 1990-х, і яка й зараз продовжує поглиблюватися.

Ці події справили значний вплив на продовольчий ринок. Було припинено імпорт харчових продуктів, вартий близько 9 млрд доларів на рік, і це звільнило російських виробників від необхідності конкурувати з високоякісними продуктами. У той же час, росіяни збідніли, вони стали менше витрачати на продукти харчування.

Це створювало безжальний тиск на виробників, які мусили знижувати ціни. А завдяки недавно ослабленому державному нагляду, багато з них вибрали нечесні методи. “Вітчизняне виробництво продуктів харчування почало зростати дуже швидко,” – коментує ситуацію Олексій Алексєєнко. “Але є й негативний результат – із-за відсутності конкуренції виробники почали фальсифікувати продукцію.”

Коли три роки тому група зацікавлених росіян створила Росконтроль, щоб стежити за якістю товарів широкого вжитку, вони очікували, що близько 15-20 відсотків продуктів, якість яких вони збиралися перевіряти, не будуть відповідати вимогам. Виявилося, що проблему явно недооцінили. “Шістдесят відсотків протестованих Росконтролем продукції є поганої якості, небезпечною або фальсифікованою”, – говорить Тіхмянова.

У квітні минулого року Росконтроль приєднався до нового фінансованого державою органу, названого “Роскачество”, який робить те ж саме.

“Результати перевірок часто бувають приголомшливими. Тридцять шість з 46 марок сиру і масла, випробуваних в минулому році Росконтролем, були фальсифіковані – тобто, були порушені санітарні норми, виявленно зловживання добавками і консервантами, або були нечесними дані про інгредієнти. “Цей продукт не можна назвати сиром,” – таким був вердикт по декількох продуктах. Одна марка масла, на обгортці якої намальована корова з мультиплікаційного фільму і написано про 72,5% вміст жиру, як виявилося, взагалі “не має у складі тваринного жиру, тільки рослинні олії”.

Микола Власов, заступник керівника Россільгоспнагляду, в інтерв’ю агентству ТАСС у червні сказав, що у харчовій промисловості є багато виробників, які випускають неякісну продукцію, і є також “кричущі шахраї”. Шахрайство створює порочне коло, штовхає вниз ціни і робить бізнес важчим для чесних виробників. Зі зниженням доходів росіян ситуація стає все гіршою.

За словами Андрія Даниленка, голови Російського союзу виробників молока, проблема в тому, “що штрафи настільки мізерні, що немає ніякого стимулу щось міняти”. Росспоживнагляду потрібно кілька місяців, щоб довести звинувачення проти компанії, говорить Даниленко. “Максимальний розмір штрафу для типового порушення становить 500000 рублів ($8000) – це просто “копійки” в бізнесі. Іноді Росспоживнагляд не може навіть знайти злочинця – виробники, як відомо, ставлять підроблені назви компанії на етикетках продуктів”.

Росіяни розуміють серйозність ситуації, розуміють, що деградація харчової промисловості “ставить під загрозу здоров’я і є надзвичайно серйозним ризиком для економіки,” говорить Олексій Алексєєнко з Россільгоспнагляду. Якщо низькі стандарти харчових продуктів укоріняться, російські продукти не зможуть конкурувати з продуктами іноземного виробництва.

Міністр сільського господарства РФ закликав підвищити штрафи до відчутного для компаній рівня і запропонував ввести кримінальну відповідальність за шахрайство.

Минулого місяця уряд прийняв стратегічний план для підвищення стандартів на харчові продукти до 2030 року. Але ці зусилля можуть зіштовхнутися з іншими проблемами. “Путін вважає виробництво харчових продуктів нагальною проблемою національної безпеки. Він хоче, щоб до кінця цього десятиліття Росія виробляла досить продуктів, щоб прогодувати себе. Тим часом великі агрохолдинги в останні роки мають надприбутки. Багато хто з них пов’язаний з олігархами. У всякому разі, деякі з них, за словами Власова, були замішані у шахрайстві.

І, нарешті, Путін побоюється засмутити свій електорат. Минулого року він говорив, що законодавство не повинно бути таким, що призводить до збільшення вартості виробництва і зростання цін на продукти харчування в магазинах. “Краще вже знаходити у ковбасі шкіру, ніж мати масштабний продуктовий бунт”.

Дмитро Востріков, директор з розвитку Роспродсоюзу, говорить, що “шахрайство триватиме до тих пір, поки росіяни будуть переживати часи економічного спаду і вимагатимуть більш дешевих продуктів. Ситуація покращиться, якщо доходи населення почнуть рости,” говорить він.

Лоєвський, керівник “Роскачество”, не згоден з цим твердженням. Дослідження, проведені його організацією, показують, що ціна не має прямої кореляції з якістю. Дисконтні бренди часто перевершують бренди конкурентів преміум сегменту. Лоєвський каже, що вирішенням проблеми є надання більш точної інформації споживачам. Росконтроль і “Роскачество” оприлюднюють інформацію про найбільших порушників. “Роскачество” також співпрацює зі службами контролю якості в Європі і США.

“Ми намагаємося працювати дуже швидко,” говорить Лоєвський. Але, додає він, “для вирішення проблеми знадобляться роки.” А поки що радить росіянам бути обережними, купуючи продукти харчування.

Автор: Пітер Гобсон, The Moscow Times
Переклад ІНФАГРО (з незначними скороченнями)

 

Останні новини: