Ландшафт постачання молока в ЄС змінюється — на це впливають стабілізація виробництва та інші чинники. 

Зниження обсягів постачання в середньостроковій перспективі обговорюється в нещодавньому подкасті RaboResearch за участю старшого аналітика з питань молочної галузі та споживчих товарів Rabobank Майкла Гарві, який спілкувався зі старшим фахівцем із молочної галузі в Європі та Африці Томом Бооїнком.

Скасування квотної системи, яка регулювала виробництво молока в Європі, призвело до зростання обсягів виробництва. «Після скасування квот усі обмеження було знято, і виробництво швидко зросло, особливо в північно-західній Європі», — зазначає Бооїнк. Він додає, що через 11 років після скасування квот цей стрімкий ріст починає стабілізуватися, і протягом наступних 5–10 років у північно-західній Європі очікується навіть незначне скорочення обсягів постачання молока.

За його словами, це може створити проблеми для деяких молокопереробних підприємств, які після скасування квот у 2015 році активно інвестували в розширення потужностей, очікуючи зростання виробництва. І справді, у період із 2015 по 2020 рік постачання молока збільшувалося. Однак за умов прогнозованої стабілізації та невеликого спаду це означатиме, що не всі переробні потужності зможуть бути повністю завантажені.

Скорочення європейського «молочного пулу»

Чому очікується структурне зменшення обсягів молока в Європі? За словами Бооїнка, однією з головних причин є регулювання з боку ЄС. Ідеться про численні екологічні норми, що стосуються викидів азоту, фосфатів і вуглецю. Крім того, жорсткіші правила щодо утилізації гною та вимоги до отримання дозволів природно обмежуватимуть можливості для розширення виробництва, а також підвищуватимуть його собівартість.

Ще одним важливим фактором є старіння фермерів. Також відіграє роль депопуляція в окремих регіонах Європи. «У Східній Європі бракує робочої сили, і відбувається значна міграція до західних країн ЄС. Наприклад, Болгарія з 2000 року втратила 20% свого населення, що впливає на доступність робочої сили та життєздатність молочного сектору в цих регіонах», — зазначає Бооїнк.

Майбутній вплив

Бооїнк очікує, що найбільше скорочення виробництва молока відбудеться в країнах, де уряди запровадили найсуворіші регуляції для молочних фермерів. Водночас саме ці країни продемонстрували найбільше зростання після скасування квот. Нідерланди, Бельгія, Німеччина та Данія разом забезпечують 35–40% загального виробництва молока в Європі.

Щодо Франції, то там також прогнозується зменшення виробництва, але головною причиною є старіння фермерського населення.

Глобальні наслідки

Скорочення «молочного пулу» безумовно вплине на переробників, що змусить їх переглянути підходи до співпраці з виробниками молока.

Бооїнк наголошує, що для збереження конкурентоспроможності переробники мають зробити два ключові кроки. По-перше, необхідно вибудовувати міцні відносини з фермерами-постачальниками, пропонуючи конкурентні ціни на молоко. По-друге, потрібно ефективно управляти активами, щоб впоратися зі скороченням постачання та зберігати належний рівень завантаження заводів — «наприклад: рівень завантаження є ключовим для собівартості виробництва сиру».

ІНФАГРО за матеріалом dairyglobal.net