«Нам знадобиться велика кількість консультантів в Азії. Було б ідеально, якби сільськогосподарські чи комерційні консультанти мали гонорар за успіх та пільги від галузі за їхню ефективну допомогу в забезпеченні контрактів», — каже Агнешка Малішевська, директор Польської молочної палати (PIM).

Що рухає польську молочну промисловість, одного з ключових гравців в історії успіху польського експорту продуктів харчування? У журналі Magazyn o Biznes обговорили два поточні виклики: безпеку виробництва в молочній галузі у разі криз (включення молочних заводів до списку стратегічних підприємств, які матимуть електроенергію та транспортні можливості навіть у разі війни). Зазначається, що виробництво продуктів харчування є питанням національної оборони, бо хто годуватиме солдатів? Друга тема — це завоювання нових експортних ринків, і тут молочники покладають свої надії на… Азію, особливо на Японію, Корею, Індонезію та Філіппіни. «Торговельні консультанти в цих країнах були б дуже корисними», — каже Агнешка Малішевська.

Безпека виробництва актуальна як ніколи. Про це нагадують масовані атаки російських безпілотників на Київ. Це війна прямо за кордоном Польщі, тому, серед багатьох інших питань, ці події також піднімають питання про те, наскільки у безпеці підприємства у разі будь-яких подібних криз, пов’язаних із загрозами.

«Це надзвичайно важлива тема, яку ми в молочній промисловості постійно обговорюємо. Йдеться не лише про нашу безпеку як споживачів, а й про нашу безпеку як переробників та фермерів», – каже Агнешка Малішевська.

Вона спостерігає за тим, як інші країни ЄС готуються до продовольчих криз, оскільки з 2020 року є членом експертної групи Європейської комісії, відповідальної за механізм безпеки.

«Коли Росія напала на Україну, всі країни ЄС почали обговорювати, як забезпечити продовольчу безпеку Європейського Союзу, якщо на нас нападуть. Польща знаходиться найближче до цього конфлікту, тому цей вимір безпеки, не лише військова безпека, а й продовольча безпека, надзвичайно важливий», – пояснює Малішевська.

«Ми почали обговорювати з урядом, як врахувати ризики виробництва продуктів харчування в стратегії безпеки країни. Ми повинні бути готові до будь-якої такої ситуації: як ми будемо розподіляти продукти харчування, як вести виробництво, як збиратимемо молоко у фермерів, забезпечуючи собі основну сировину для переробки», – зазначає експертка.

Які ризики для продовольчої безпеки під час кризи?

Ця тема є важливою з часів епідемії COVID, коли кордони були ненадовго закриті, а ризик закриття заводів зростав, якщо епідемія поширювалася б на працівників. Директор Польської молочної палати зазначає, що ризики існують по всьому виробничому ланцюжку: збір молока у фермерів вимагає палива, а транспортні шляхи мають бути захищені. А коли спалахує конфлікт, стратегічні дороги можуть бути захоплені військовими. Тоді, щоб виробляти сир чи інші молочні продукти, заводу потрібні газ, електроенергія та… працівники. «В інших країнах, у стратегічних харчових секторах, чоловіки, які працюють на виробництві на цих стратегічних заводах, звільняються від мобілізації», — каже Агнешка Малішевська.

Країни ЄС вже мають кризові стратегії. У Польщі про такі плани поки що мало що чули. «Під час зустрічей робочої групи в Європейській комісії, відповідальної за продовольчу безпеку у разі криз, багато країн показали нам, наскільки вони готові, які у них є структури та які у них є агентства. Я ще не бачила польської стратегії», — зізналася Малишевська. Норвегія продемонструвала чудові приклади в групі; уся Скандинавія добре підготовлена ​​до цього через близькість до Росії. «Я переконана, що нам сьогодні не потрібно винаходити велосипед; ми можемо повчитися на прикладах, які вже існують в інших країнах. Усі раді поділитися. Продовольча безпека також означає годування армії», – каже Агнешка Малишевська.

Що важливо для подальшого розвитку молочного сектору? Експорт. В Азії ми втратили китайський ринок, оскільки Китай не лише запровадив тарифи, що блокують імпорт молочної продукції, але й збільшує виробництво. Але інші великі азійські економіки пропонують чудові можливості для експортерів. «Величезний обсяг Азії – Індонезія, Філіппіни, Малайзія, Таїланд, Сінгапур, який є величезним хабом, і багато сусідніх країн – продовжують бути для нас чудовим ринком. І останнім часом ми все більше досягаємо успіхів у торгівлі та обміні, продаючи нашу продукцію до Кореї. Дуже добре, що там побували прем’єр-міністр і міністр», – каже Малишевська. «Ми починаємо відправляти туди все більше і більше продукції, причому збільшення обсягу продукції, що продається на цей ринок, сягає 20%.»

Як ви залучаєте клієнтів в Азії?

Потрібно відвідувати виставки, призначати зустрічі, спілкуватися. Ніхто не може займатися просуванням, сидячи за столом, ніхто не може продавати, сидячи за столом; ви просто повинні бути там. «Ідеальним рішенням є призначення комерційного консультанта, який також допомагав би нам у виході на цей ринок», — каже Малішевська.

«Особливо багато консультантів нам потрібно в Азії. Роками мати одного сільськогосподарського консультанта на весь Китай – це все одно що мати одного консультанта на всю Європу. У такому випадку жодних шансів на успіх немає. Я вважаю, що було б ідеально, якби сільськогосподарський чи комерційний консультант отримував гонорар за успіх і користувався бонусами від галузі за ефективну допомогу в укладенні контракту».

Які ринки є перспективними?

«Нам слід почати наполегливо боротися за Індонезію, тому що це величезний ринок». Нам також слід подумати про підтримку добрих відносин з Кореєю, і варто було б розглянути можливість пошуку особи, яка б надавала таку підтримку в Малайзії. Крім того, Філіппіни та В’єтнам — це напрямки, która byłaby wsparciem takim w Malezji, poza tym Filipiny, Wietna  kierunki, na które wysyłać będziemy prawdopodobnie jeszcze więcej куди ми, ймовірно, будемо відправляти більше консультантів», — сказала Агнешка Малішевська.

ІНФАГРО за матеріалом pro.rp.pl