9 січня більшість держав-членів Європейського Союзу схвалили торговельну угоду з Меркосур — південноамериканським блоком, до якого входять Бразилія, Аргентина, Уругвай і Парагвай.

Попри це, фермери в багатьох країнах Європи продовжують масові протести проти домовленостей. Причина — побоювання серйозних наслідків для європейського аграрного сектору.

Угода між ЄС та країнами Меркосур спрямована насамперед на скасування якомога більшої кількості імпортних мит і, відповідно, на збільшення взаємної торгівлі. У перспективі до угоди може приєднатися і п’ятий член — Болівія. Мита поступово знімуть для машин і обладнання, хімічної продукції, фармацевтики та низки інших товарів.

Проєкт угоди було анонсовано ще у 2019 році після майже 20 років переговорів. Наприкінці 2024 року сторони офіційно оголосили про домовленість, а в січні 2026 року її ратифікувала більшість країн ЄС.

Головні побоювання фермерів

Європейські аграрії роками критикують угоду, побоюючись різкого зростання конкуренції з боку дешевшої продукції з Латинської Америки, насамперед м’яса та цукру. Сільськогосподарські організації в ЄС заявляють про «недобросовісну конкуренцію», оскільки фермери в країнах Меркосур не зобов’язані дотримуватися таких самих суворих правил, як у Європі — зокрема щодо добробуту тварин і використання пестицидів.

Квоти для «чутливого сектору»

Сільське господарство визнали «чутливим сектором», тому для низки товарів запровадили квоти. Вони не відкриваються одразу в повному обсязі, а збільшуються поступово, зазвичай протягом п’яти років.

Єврокомісія наголошує, що ці квоти становлять лише невеликий відсоток від загального виробництва в ЄС. Водночас фермери вказують на накопичувальний ефект усіх торговельних угод разом, який може серйозно вдарити по ринку.

М’ясо, цукор і птиця

За умовами угоди країни Меркосур зможуть експортувати до ЄС 99 тис. тонн яловичини за зниженим митом — це близько 1,5% загального виробництва в Європі. Дослідження Вагенінгенського університету показує, що вплив буде особливо відчутним у Нідерландах: до 2040 року вартість виробництва яловичини там може знизитися на 15,6%.

Для свинини передбачено квоту 25 тис. тонн (0,1% виробництва ЄС), а для м’яса птиці — безмитну квоту 180 тис. тонн на рік (1,3%). Водночас європейська асоціація птахівників Avec попереджає, що з урахуванням усіх імпортів до 9% споживаної в ЄС птиці може бути іноземного походження.

Окрему тривогу викликає цукор: 190 тис. тонн можуть постачатися до ЄС без мита одразу з першого року дії угоди. Європейська цукрова галузь зазначає, що це еквівалент річного виробництва одного заводу і що проблема посилюється через уже наявні безмитні поставки за іншими угодами.

Молочна галузь бачить шанс

Натомість у молочному секторі Європи налаштовані більш оптимістично. Для експорту до Меркосур зберігаються квоти: 10 тис. тонн сухого молока, 5 тис. тонн дитячого харчування та 30 тис. тонн сиру. За даними Європейської молочної асоціації, нова сирна квота у 10 разів перевищує нинішні обсяги експорту, що відкриває нові можливості для виробників.

Захист географічних назв і «запобіжник»

Угода також передбачає захист багатьох європейських регіональних назв продуктів у Південній Америці — їхні імітації буде заборонено.

Окремі умови стосуються яєць: безмитний імпорт можливий лише за дотримання європейських стандартів безпеки харчів, а для свіжих яєць — і норм добробуту курей-несучок. Такі вимоги є нетиповими для угод про вільну торгівлю.

Восени 2025 року до угоди в останній момент додали «захисний механізм»: якщо імпорт із Меркосур призведе до значних цінових коливань, ЄС зможе втрутитися. Проте аграрні організації вважають ці заходи недостатніми.

Попереду — вирішальне голосування

Попри схвалення більшістю держав-членів, процес ратифікації ще не завершено. Останнє слово має сказати Європейський парламент, який голосуватиме у лютому або березні 2026 року. Опозиція в парламенті залишається значною, однак поки незрозуміло, чи зможе вона заблокувати фінальне ухвалення угоди.

ІНФАГРО за матеріалом dairyglobal.net