24 червня відбулася перша у 2025 році експертна дискусія, присвячена актуальним умовам та вимогам для експорту молочної продукції з України до Європейського Союзу.

Захід пройшов у межах серії експертних зустрічей, що покликані підтримати українських виробників у розширенні їх присутності на міжнародних ринках в умовах війни.

Модераторкою дискусії виступила Ірина Висоцька — координаторка компонента «Молочний сектор» швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (Quality FOOD Trade Program).

З вступним словом до учасників звернувся Тарас Качка, заступник Міністра економіки України — Торговий представник України, який поділився статусом переговорів про збільшення тарифних квот для молочного сектору.

Як відомо, з 2022 року по 6 червня 2025 року для України діяла торгівля без жодних тарифних обмежень. Але з 6 червня Україна повернулася до тих обмежень, які існували до 2022 року.
“Ймовірно, ми переглянемо і сам список товарів, і наявність квот у молочній сфері. Найважливіші позиції — це згущене молоко, сухе молоко та масло. Це три базові продукти для молочного сектору. У найближчі тижні ми сподіваємося завершити перегляд квот і оголосити нові параметри, які діятимуть уже цього року. Літо — період пікової пропозиції молока, тому важливо встигнути до серпня домовитися про нові обсяги, щоб забезпечити вільну та передбачувану торгівлю цього і наступного року”, — поділився планами Тарас Качка.

Заступник міністра також підкреслив, що молочна галузь — одна з небагатьох, де є конструктивний діалог між українськими та європейськими виробниками: “Це галузь, де асоціації обох сторін спільно заявляють про потребу підтримувати відкриту торгівлю. Але до повної лібералізації ще далеко. Це можливо лише через кілька років, коли Україна просунеться у впровадженні європейських стандартів”.

Спікерами заходу також були Максим Фастєєв, Анатолій Гамза, Галина Перепелиця та Олексій Грушецький.

Максим Фастєєв, партнер проектів Інфагро, радник комітету з євроінтеграції Спілки молочних підприємств України, презентував свіжу аналітику щодо обсягів експорту, змін у споживчому попиті та регіональних особливостей у країнах ЄС.

Окрему увагу приділено викликам конкуренції та адаптації до ринкових очікувань.

Ключові тези:

• Через збільшення пропозиції сировини та обмежений внутрішній попит квоти не завадять зростанню експорту в еквіваленті молока у 2025 році
• За рахунок експорту очікується покращення й торговельного балансу в грошовому вираженні (USD)
• Якщо не враховувати молоковмісні продукти, торговельний баланс залишається близьким до нуля через зростання імпорту сирів (роздрібні «дорогі» позиції)
• Частка торгівлі з ЄС продовжує збільшуватись за рахунок торговельних преференцій, високих цін на товар та логістичних переваг (обмеження для інших регіонів)
• Україна нарощує обсяги експорту до ЄС товарів з доданою вартістю: у 2024 році експорт готової молочної продукції до ЄС склав близько 30 млн USD, що становить 9% від загального молочного експорту та понад 23% від усіх поставок до ЄС. Експорт готової продукції допомагає згладити цінові коливання та забезпечує сталі обсяги відвантажень
• Private label — основний канал збуту. Наступний крок — вихід під власними брендами, що потребує інвестицій у просування
• Морозиво — приклад стабільних продажів готової продукції. Основні ринки: Німеччина, Польща, країни Балтії, Болгарія.

З іншими деталями презентації можна ознайомитися за посиланням.

Анатолій Гамза, тимчасовий виконуючий обов’язки заступника директора департаменту, начальник управління державного контролю та обліку операторів ринку Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпроспоживслужби, детально розповів про процедури, які необхідно пройти виробникам, щоб отримати дозвіл на експорт молочної продукції до країн Європейського Союзу.

З повним покроковим гайдом “Як отримати дозвіл на експорт молочної продукції до ЄС” можна ознайомитися за посиланням.

Під час заходу Галина Перепелиця, сертифікована консультантка з питань експорту до ЄС, технічного регулювання та доступу до закордонних ринків, представила оновлені вимоги Європейського Союзу, які почнуть діяти після скасування торговельних преференцій з 6 червня 2025 року.

У фокусі доповіді:

• новий порядок застосування мит і тарифних квот, а також зміна процедури їх розподілу
• підтвердження походження товару відповідно до вимог конвенції ПЄМ
• ключові законодавчі акти ЄС — регламенти та директиви, що регулюють експорт молочної продукції.

Повний перелік змін можна знайти за посиланням.

Олексій Грушецький, заступник директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту, представив ключові напрями підтримки українського бізнесу на міжнародних ринках. Він підкреслив роль державної установи у розвитку експорту, зокрема у пошуку партнерів і промоції українських товарів та послуг за кордоном.

Серед важливих ініціатив установи — маркетплейс фінансових можливостей, який збирає всі доступні програми фінансування, включно з кредитами, грантами та регіональними програмами, а також безповоротною допомогою від міжнародних організацій.

Проект Дія.Бізнес забезпечує платформу для взаємодії підприємців з державними послугами, де можна замовити безкоштовні консультації та отримати доступ до актуальної аналітики про міжнародні ринки. Оновлені дашборди з імпортно-експортною статистикою доступні у відкритому доступі.

Для підтримки експортерів функціонують спеціальні послуги: програма ЕКА для початківців, тест на готовність компанії до експорту, розділ із міжнародних публічних закупівель в рамках угоди GPA, а також гайд з участі у закупівлях ООН. Державний офіс також надає консультації та допомогу у пошуку міжнародних партнерів.

Важливим інструментом є каталог українських експортерів, де компанії проходять верифікацію, а міжнародні байєри можуть шукати надійних постачальників.

Зростає попит на знання про експорт, тому на порталі Дія.Бізнес доступні освітні програми для підприємців та експортерів: онлайн-курси для новачків у експорті, курс для e-commerce продаж за кордон, а незабаром з’являться програми для досвідчених експортерів. Окремі тематичні курси допомагають, наприклад, стати постачальником для ЗСУ.

Активною формою підтримки Офісу є участь у міжнародних виставках і торговельних місіях, які дають змогу не лише знаходити клієнтів, але й позиціонувати Україну на світовому ринку. Тож пан Олексій Грушецький анонсував можливість взяти участь у виставці ANUGA 2025, яка відбудеться з 4 по 8 жовтня в Німеччині, де планується організація стенду з шістьма виробниками молочної продукції, а також окремого стенду органічних виробників за підтримки програми QFTP.

Фінансування участі буде здійснюватися переважно за рахунок державних програм та QFTP, що дозволить учасникам уникнути витрат на оренду стенду. Водночас учасники покриватимуть витрати на логістику, проживання, добові та доставку виставкових зразків.

Анонс набору учасників для участі у виставці буде опубліковано найближчими тижнями на інформаційних ресурсах Офісу з розвитку підприємництва та експорту та проєкту «Дія.Бізнес». Для спрощення процесу відбору та верифікації рекомендується зареєструватися у каталозі українських експортерів.

Деталі презентації за посиланням.

Експертні дискусії продовжать серію заходів, присвячених адаптації та трансформації експортних можливостей для українських виробників у 2024 та 2025 роках в умовах війни та змін у глобальному ринку.

Захід організовано Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом «Дія.Бізнес» та аналітичним агентством ІНФАГРО за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві з SAFOSO AG (Швейцарія).