Що заважає побороти фальсифікат?

Вадим Чагаровський, голова СМПУ, розповідає, чому існує фальсифікат і як його викорінити.

Перш за все, слід сказати, що відомі молочні компанії, які дорожать своєю репутацією, не випускають фальсифікованої продукції. Фальсифікацією займаються невеличкі заводики, які часто працюють у напівтіні і продають свій «продукт» на оптових ринках, базарах, на вуличних розкладках, в ларках. Фальсифікат також поширений у HoReCa – він використовується у випічці, у виробництві кондитерських виробів. Тіньовий оборот ринку такої «продукції» складає приблизно 10-15 млрд грн. Цю продукцію не можна побачити на полицях великих торговельних мереж, в тому числі і тому, що мережі мають свій, досить жорсткий контроль якості продукції. 

Існує два органи, які мають захищати наш ринок від фальсифікату. Це Держспоживслужба України, ДПСС, покликана захищати права споживачів, та Антимонопольний комітет України, АМКУ, який захищає права підприємців. Тобто мова йде про кінцевого споживача і бізнес. Але, на жаль, фальсифікація в молочній галузі існує і на рівні сировини, яку отримують для переробки заводи. Мусимо визнати, що на якомусь етапі почалася практика додавання рослинного жиру в сире молоко, яке пропонують заводам. Це явище менш відоме широкому загалу, про нього знають ті, хто працює в галузі. І тут теж потрібен контроль. 

Як може протидіяти фальсифікату Держспоживслужба України. Останнім часом у них з’явилася можливість проводити планові перевірки. Крім того, відділення ДПСС можуть ініціювати перевірку за скаргою споживача, хоча треба визнати, що скарги споживачів до ДПСС – явище вкрай рідке. 

Минулого року у ході перевірок Держпродспоживслужба виявила, наприклад, 19 т фальсифікованого масла, з яких 6 т було відправлено на утилізацію, а 13 т вилучено з продажу. При цьому ДПСС реально не має можливостей покарання фальсифікаторів. Все, що вона може зробити у випадку виявлення фальсифікату, це:

  • призначити штраф за неправильне маркування
  • зняти з продажу, якщо перевірені зразки не відповідають нормам якості та безпечності
  • зняти з виробницва та призначити утилізацію продукції за показниками якості та безпечності

Тобто, реального покарання за фальсифікацію немає. А немає його тому, що, по-перше, в законодавчому полі не існує навіть визначення фальсифікату. А фальсифікація це, по суті, харчове шахрайство, і розглядатися повинно не в рамках адміністративних порушень, як це відбувається зараз, а як кримінальне правопорушення з відповідним покаранням. І займатися цим повинні силові структури, але ж у них для цього повинна бути підстава, якої зараз законодавством не передбачено. 

Тому зараз недосконалість законодавства використовується фальсифікаторами в судах для скасування навіть тих невеликих, умовних штрафів, які призначає ДПСС за результатами своїх перевірок або АМКУ – за недоброчесну конкуренцію.

В судах, перш за все, використовується відсутність в законодавстві чіткого визначення самого явища фальсифікації. Це призводить до того, що фальсифікатора можна притягти до відповідальності тільки «за порушення маркування». Багаті можливості для опротестування накладених штрафів дає відсутність регуляторних норм і процедур, за якими повинен відбуватися відбір зразків при перевірці, відсутність чітко визначених методик аналізу наявності рослинного жиру, які є складними і потребують, крім чіткого дотримання процедур, дуже досвідченого кваліфікованого персоналу. Крім того, ці методики дають досить велику похибку, через що, наприклад, в чисто молочному продукті може бути зафіксований вміст рослинного жиру, скажімо, 5-7%. Чого практично бути не може, тому що ніякий фальсифікатор не стане займатися заміною такої невеличкої кількості молочного жиру, це просто не має ніякого комерційного сенсу. І тут виникає ще одна колізія – поки йде розслідування та перевірка зразків в арбітражній лабораторії, ім‘я доброчесного виробника молочних продуктів вже фігурує у медіа у списку справжніх фальсифікаторів. 

Питання подолання фальсифікату досить складне і потребує вирішення багатьох питань як на законодавчому рівні, так і на рівні співпраці професійної спільноти молочної галузі з ДПСС та АМКУ. Коли в законодавстві будуть чіткі визначення і явище фальсифікації буде назване «харчовим шахрайством» і віднесене до кримінальних порушень, коли перевірки та аналіз складу продукції відбуватимуться за затвердженими нормативними документами, тоді у шахраїв залишиться набагато менше можливостей безкарно виробляти фальсифікат.

Розробка нормативних документів та впровадження у законодавство відповідних визначень та положень, покликаних викорінити фальсифікацію в молочній галузі, це щоденна копітка робота і Спілка молочних підприємств нею постійно займається. Кабінетом Міністрів України за участі СМПУ було розроблено «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів» № 6248, який зараз знаходиться на доопрацюванні після розгляду відповідним Комітетом Верховної Ради. В цей законопроект включено і визначення фальсифікату, і поняття «харчове шахрайство». Крім того, Спілка молочних підприємств України буде наполягати на включенні «харчового шахрайства» у Кримінальний кодекс України.

Вадим Чагаровський, голова СМПУ

uadairy.com

Останні новини: