ЛЕОНІД ТУЛУШ, завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ ІАЕ: Україна втрачає експортний потенціал молочної галузі

Внаслідок відсутності належної державної фінансової підтримки діяльності в молочному скотарстві та молокопереробці, на тлі триваючої кризи в молочній галузі в Україні в останні роки суттєво знизились обсяги експорту молокопродуктів, зауважив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, оцінюючи прогнозні обсяги експорту молочної продукції у 2021 році.

За його словами, з 2018 року обсяги експорту молокопродуктів (груп 0401-0406 УКТ ЗЕД) суттєво знижуються. Якщо у 2018 році обсяг експорту у перерахунку на молоко перевищував 800 тис. т, то у 2021 році він очікується на рівні лише 350 тис. т, тобто складе лише 44 % відповідного показника 2018 року, 62 % – показника 2019 року та 92 % минулорічного обсягу експорту молокопродуктів у перерахунку на молоко.

Причому зниження обсягів експорту у натуральному виразі спостерігається практично по усіх групах молокопродуктів, відображених у кодах 0401-0406 УКТ ЗЕД, наголосив Леонід Тулуш.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, обсяги експорту – у натуральному виразі – окремих груп молокопродуктів знизились у 2021 році проти показників 2018 року:

  • масла (0405) – на 68 %;
  • молока та вершків згущених (0402) – на 33 %;
  • молока та вершків незгущених (0401) – на 31 %;
  • молочної сироватки (0404) – на 25 %;
  • сирів (0406) – на 21 %.

Лише обсяги експорту (у натуральному виразі) кисломолочної продукції (0403) поки що залишаються на рівні 2018 року, зазначив експерт.

При цьому обсяги експорту молокопродуктів у вартісному вимірі знижуються менш стрімко. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2021 році вони очікуються на рівні 170 млн дол. США, тобто можуть скласти 64% від показника 2018 року у 264 млн дол. США. Втім, у цьому випадку зростання цін на молокопродукти виступає певним амортизатором зниження обсягів у натуральному виразі, пояснив Леонід Тулуш.

Отже, зниження обсягів експорту молокопродуктів триватиме і у 2021 році, хоча й буде не таким різким, як у попередніх 2019-2020 роках, поінформував науковець.

На його думку, з огляду на те, що ціна молока-сировини в Україні у другій половині 2021 року суттєво перевищувала відповідний показник у країнах Східної Європи, тренд на зниження обсягів експорту молокопродуктів збережеться й у 2022 році.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, показник експорту молокопродуктів – у перерахунку на молоко – у 2022 році може опуститись до найнижчого за часів незалежності України рівня у 300 тис. т, тобто скласти менше 40 % від показника 2018 року. Такого низького обсягу експорту молокопродуктів не спостерігалось навіть у 2015 році – на тлі одномоментної втрати потужного російського ринку збуту, зауважив Леонід Тулуш.

При цьому спостерігаються й інші негативні тенденції. Зокрема, обсяги експорту молочної продукції з більш високим рівнем доданої вартості – масла, сирів – суттєво знижуються, тоді як обсяги експорту молочної продукції з нижчим рівнем доданої вартості – кисломолочної продукції, молочної сироватки – знижуються значно повільніше.

Таким чином, при суттєвому зростанні обсягів експорту рослинницької продукції – обсяги експорту молочної продукції стрімко знижуються.

Якщо у 2020 році Україна перетворилась на країну – нетто-імпортера молока, то у 2021 році вона укріпилась у цьому статусі, висловив занепокоєння Леонід Тулуш.

Внаслідок відсутності належних обсягів державної підтримки вітчизняним молокопереробним підприємствам, зазначив він, складно конкурувати на світовому ринку з країнами з розвиненою молочною галуззю. Як наслідок, Білорусь та Росія поступово витісняють Україну із ринків пострадянських країн, знижуючи вітчизняну частку на цих ринках та перекриваючи ключові напрямки експорту вітчизняних молокопродуктів.

До 2017 року, нагадав Леонід Тулуш, Україна мала дієвий інструмент підтримки тваринницьких галузей – спеціальний режим справляння податку на додану вартість, застосування якого дозволяло забезпечувати цінову доступність молокопродуктів. Скасовуючи спецрежим ПДВ, держава обіцяла компенсувати втрати – в першу чергу суб’єктам, що здійснюють діяльність у сфері тваринництва – за рахунок виділення належного обсягу бюджетних дотацій.

Проте, якщо у 2018-2019 роках на розвиток тваринництва в «аграрній частині» державного бюджету передбачалось 4 млрд грн, то у 2020-2021 роках обсяги підтримки цієї галузі знизились до 1,1 млрд грн. А у Державному бюджеті України на 2022 рік на стимулювання розвитку молочної галузі, яка забезпечує випуск продукції в обсязі понад 100 млрд грн, буде спрямовано лише близько 600 млн грн бюджетної підтримки, зазначив науковець.

Очевидно, що за таких умов виправити кризову ситуацію в молочній галузі не вдасться. У разі збереження наявного підходу до державної підтримки розвитку молочної галузі Україна вже в найближчій перспективі може повністю втратити експортний потенціал в частині молочної продукції, що в свою чергу, призведе до зменшення обсягів молокопереробки та втрати частини молокопереробних потужностей, підсумував Леонід Тулуш.

iae.org.ua

Останні новини: