Статті
Білорусь різко наростила експорт сирів до Росії. За підсумками першого півріччя 2021 року республіка перевищила планові поставки майже в півтора рази (плюс 46,1%), розповіли “РГ” в Союзмолоко.
По-перше, сире молоко для виробництва білоруського сиру коштує приблизно на 20% дешевше, ніж в Росії. Пов’язано це з іншими механізмами формування ціни на сире молоко в республіці, говорить генеральний директор Союзмолока Артем Бєлов. Відповідно, відпускні ціни на білоруські сири становлять трохи більше 300 рублів (108 грн), а в Росії наближаються до 400 рублів за кг (144 грн за кг).
По-друге, Росія хоч і є основним каналом збуту білоруської молочної продукції, але республіка завжди хотіла диверсифікувати продажі, і в останні роки активно нарощує експорт в Китай молочної сироватки, пояснює Бєлов. Саме молочна сироватка в останні роки з відходу стала цінною сировиною для виробництва кондитерської продукції, використовується в харчовій промисловості, в кормових цілях. Збільшивши постачання сироватки в Китай, республіка наростила поставки більш дешевих сирів в Росію: сироватка – не просто побічний продукт при виробництві сиру, вона дозволяє зробити виробництво “сир плюс сироватка” більш прибутковим, а значить, і робить систему ціноутворення по сирах більш гнучкою.
“Таке зростання поставок білоруських сирів викликає побоювання, оскільки в Росії планується до реалізації велика кількість масштабних інвестиційних проектів. Загальний обсяг приросту може досягти 200-250 тис. тонн. Це приблизно третина від тих обсягів, які виробляються зараз “, – говорить Артем Бєлов.
За його словами, російські виробники сирів вже зараз наростили складські запаси (зараз вони вище на 15-18%, ніж у той же період минулого року), незважаючи на зростання експорту продукції і внутрішнього споживання сиру. За підсумками минулого року Росія збільшила поставки молочної продукції за кордон більш ніж на 20%. У цьому році очікуються приблизно такі ж результати, а сир є однією з ключових позицій в експорті.
Зараз торговельні баланси, які щорічно узгоджуються між російським і білоруським Мінсільгоспами, носять рекомендаційний характер. Експерт вважає за необхідне зробити їх обов’язковими до виконання.
“Щоб вони забезпечували прибутковість і у виробництві, і в переробці молока і в Росії, і в Білорусі”, – пояснює Артем Бєлов. Разом з тим, експерт визнає, що збільшення поставок білоруських сирів не позначається на сегменті фермерських, крафтових сирів, через те, що це більш дорогий сегмент делікатесних сирів, які займають іншу нішу на ринку.
Білоруська продукція конкурує з російськими сирами промислового виробництва. А фермерські сири вище за якістю – вони на складах не залежуються і попит на них зростає, пояснює голова Союзу сироварів Росії Олег Сирота.
Генеральний директор Streda Consulting Олексій Груздєв вважає, що російський споживач нічого не втратить від того, що білоруських сирів стане більше на прилавках магазинів. Білоруські та російські підприємства працюють за єдиними технічними регламентами. Россільгоспнагляд регулярно перевіряє білоруських виробників і зупиняє постачання тих, хто не виконує обов’язкові вимоги.
Споживач буде, скоріше, у виграші, оскільки отримає дешевший сир стабільної якості відомих і улюблених видів, вважає заступник голови комітету Московської ТПП з розвитку підприємництва в АПК, генеральний директор “Petrova 5 Consulting” Марина Петрова.
За даними Белстата, з моменту введення Росією продуктового ембарго в 2014 році білоруські виробники наростили обсяги поставок сирів з 98 тис. тонн в 2013 році до 216 тис. тонн в 2020 році. Таким чином, поставки сирів виросли більш, ніж в два рази і зростання триває.
На думку Петрової, це можна пояснити тим, що білоруські сири мають оптимальне співвідношення “ціна-якість”, а також більш стабільну якість в порівнянні з російськими. Крім того, російські споживачі купують їх охоче, бо не сприймають їх як імпортні, скоріше, як «рідні сири пострадянського простору».
“Тим часом, в Росії підвищується ключова ставка ЦБ, вводиться цифрове маркування і ціни на сире молоко залишаються на високому рівні. На цьому тлі російські виробники не можуть запропонувати вітчизняним споживачам нижчу ціну і це працює проти них. Також російським сирам не вистачає якісного брендингу та просування, що на тлі не завжди стабільної якості призводить до втрати позицій на ринку “, – вважає експерт.