Восени минулого року почали відбуватися події, які істотно вплинули на роботу підприємств молочноконсервної галузі та інших галузей, які використовують у виробництві цукор. Тепер ми, крім нашого основного заняття – виробництва продукції – повинні витрачати час на участь у всіляких круглих столах, прес-конференціях і зустрічах з представниками влади. Ми намагаємося привернути увагу до проблеми, яка, на мою думку і думку моїх колег по галузі була створена штучно.
Мова про раптове і помітне подорожчанні цукру восени 2020 року, коли цукрові заводи починають переробку нового врожаю.
Саме тоді галузі, які є промисловими споживачами цукру, почули від виробників цукру пояснення, що «врожай поганий, цукру немає, відповідна і ціна».
Частка цукру в структурі виробничої собівартості становить 43%. А починаючи з вересня 2020 року ціни на цукор зросли на 220%! Це призвело до того, що за 9 місяців (вересень 2020 – травень 2021) молочноконсервні підприємства переплатили на закупівлі цукру більш ніж 235 млн грн. В результаті виробнича собівартість по згущеному молоку зросла більш ніж на 30% ».
Що при цьому відбулося на внутрішньому ринку? Обсяги реалізації за період вересень 2020 – травень 2021 скоротилися на 33%. Це сталося через зниження платоспроможності населення під час пандемії і агресивного імпорту з Білорусі, яка, до речі, ще в 2014 році закрила свій ринок для української молочної і молочноконсервної продукції.
Чи постраждав експорт? Так, і дуже істотно. На зовнішніх ринках ми конкуруємо з молочними консервами з Росії, Білорусі, країн ЄС та Малайзії, які отримують державну підтримку при експорті своєї продукції, чого не мають наші експортери. А тепер до чинників, які гальмують експорт, приєдналася проблема невиправдано високої ціни на цукор. Як ми можемо конкурувати на зовнішніх ринках, якщо в ЄС цукор коштує 560 USD/т, а ми змушені купувати його за 700 USD /т? За останній місяць обсяг зовнішніх продажів по галузі в цілому скоротився майже на 50%, а за вересень 20 – травень 21 збитки по експорту молочноконсервної продукції досягли 40%. А це означає зниження валютних надходжень в Україну ….
Що робити? На початку року для стабілізації попиту виробники і трейдери в рамках Угоди про асоціацію Україна-ЄС ввезли в Україну за безмитною схемою 40 тис. т білого цукру. Використали також можливість імпорту за ліцензіями з ввезення цукру сирцю. У межах квоти 260 тис. т було імпортовано близько 100 тис. т цього продукту.
З огляду на річну потребу країни в 1 млн 300 тис. т і поточний дефіцит, цього недостатньо. З урахуванням критичної для молочноконсервної області ситуації потрібно зараз зняти тарифні квоти на ввезення 120 тис. т білого цукру до 1 жовтня. Це дозволить зняти напругу і дасть можливість виробникам закінчити сезон і дочекатися цукру сезону нинішнього. З цією пропозицією представники молочноконсервної промисловості звернулися до першого віце-прем’єр-міністра, міністра економіки України О.М. Любченка.
На засіданні 2 червня Кабінет міністрів України схвалив відповідний законопроект і пропонує Верховній Раді скасувати до 1 жовтня 2021 мито на цукор в сумі 50% від митної вартості 120 тис. т цього продукту, щоб стабілізувати ситуацію на ринку. У документі також наголошується, що квота на ввезення 120 тис. т цукру буде розподілятися між імпортерами в порядку черговості подачі заявок в митний орган.
Тепер черга за схваленням цього законопроекту Верховною Радою. Молочноконсервна та інші галузі промислові споживачі цукру, а також звичайні споживачі чекають цього і сподіваються, що рішення буде прийнято оперативно.