АНДРІЙ ЯРМАК, економіст інвестиційного департаменту FAO: Рекорди, які не радують

Неважко було спрогнозувати, що в вересні показник Українського молочного індексу (УМІ) або інакше, «відсоток зміни умовної прибутковості виробництва молока в професійних господарствах», зросте. Але найменш очікуваним став відсоток цього зростання – за вересень показник УМІ зріс відразу на неймовірні 18,7%! Такого рівня умовної прибутковості в вересні галузь не бачила з 2013 року.

Більше того

УМІ в вересні 2019 року вже більше ніж в півтора рази перевищував минулорічний!

УМІ в вересні 2019 був на 31,5% вищим, ніж в середньому за останні 8 років для цього місяця.

Накопичувально за перші три квартали поточного року УМІ був вищим за минулорічний вже на 22,6%

УМІ був вищим за середній для цього періоду протягом останніх семи років на 14,4% і вже наближався до найкращих історичних показників;

УМІ за третій квартал 2019 року перевищував минулорічний за той самий період на 42,4% і середній – на 26,6%.

Третій квартал за рівнем показника умовної прибутковості був найкращим в історії;

Здавалося б все це супер, але це такий рекорд, який взагалі не радує, і я хотів би пояснити чому:

Зростання УМІ відбувалося на тлі падіння виробництва молока і втрати ринків збуту, а, отже й ускладнення ситуації для українських переробників, які виявилися затиснутими між зростанням конкуренції на ринках збуту кінцевої продукції та зменшенням пропозиції сировини.

Погіршення фінансового стану переробників внаслідок вищезазнеченої ситуації може призвести до погіршення стану розрахунків за молоко, в той час як власні кооперативні проекти з переробки фермерами рухаються зараз не так швидко, як планувалося (ринок землі ж бо).

Збільшення прибутковості не призводило до збільшення інвестицій в молочне виробництво, адже зараз всі чекають на відкриття ринку землі і бережуть гроші на те, щоб викупити актив, який вони і так вважають давно своїм. Не дивно, що більшість професійних виробників молока проти впровадження ринку землі в принципі.

Підвищення УМІ відбувалося не стільки за рахунок зростання ціни на молоко, скільки за рахунок падіння цін на зернові та протеїнові шроти. Але всі ж розуміють, що більшість фермерів виробляє ці зернові та олійні самостійно і в значно більшому обсязі, ніж потрібно для годівлі власної худоби. Тому зменшення ціни на них, з одного боку – це зменшення собівартості виробництва (бо на собівартість потрібно відносити по ціні, а не по собівартості вирощування), а з іншого боку – це зменшення доходів від продажу зернових та олійних, що є важливим джерелом доходів господарств.

Зменшення сезонних цінових коливань, яке ми бачили останніми роками, зараз знову посилюється, що є негативним для галузі в цілому, бо вимагає залучення додаткових фінансових ресурсів.

Принагідно нагадаю, що УМІ – це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу – воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше.

Чого чекати в жовтні?

За останні вісім років жодного разу УМІ у жовтні не знижувався. Середнє зростання, як правило, складає 11%. Однак зараз намітилися тенденції девальвації валюти, тому, якщо вони збережуться, можливо, ціни на корма зростуть, що вплине на УМІ. Ціни на молоко теж можуть незначно зрости на фоні сезонного падіння виробництва. Світовий ринок на нас починає впливати все менше, але там тенденції переважно легко позитивні. Тому у жовтні ми очікуємо незначного зростання УМІ.

Останні новини: