Закінчився 2017 рік. Загалом, він був набагато кращим, ніж 2016. Ціни на молочні продукти і сире молоко зросли. Можна сподіватися, що прибутки молочного бізнесу також стали кращими. Відвідуючи різноманітні виставки, присвячені молочній промисловості, я з полегшенням спостерігав, що інвестиції компаній- постачальників молочної промисловості, які призупинилися у 2016 році, тепер значно зросли. Судячи з численних конференцій, що відбулися цього року, у працівників молочної промисловості знову з’явилися бюджети для поїздок на профільні заходи.

Але у 2017 році не все було добре. Наприклад, неможливо було продати інтервенційні запаси СЗМ, закладені Європейським Союзом. Ці запаси, як меч Дамокла, висять над головами молочних фермерів та менеджерів. Колись, напевно, ці запаси повинні вийти на ринок. Якою тоді буде ринкова ситуація? Іншим досить шкідливим моментом розвитку стало зростання цін на молочний жир. Загальновизнаним є те, що саме зростання споживання жиру стало основною причиною покращення цін на молоко майже у всьому світі. Але такий розвиток подій може дати тільки короткостроковий виграш, шкодячи розвиткові молочного сектору в цілому. Як не дивно, але незважаючи на недавню нормалізацію ціни на молочний жир, промислові пекарні і подібний їм бізнес вже давно почали шукати йому альтернативу. Поки що ці пошуки не дуже успішні, тому що рослинні жири також подорожчали.

Оцінюючи ситуацію наприкінці 2017 року, можна припустити, що почався черговий спад цін на молочну продукцію та молоко. Побачимо, чи матиме це зниження такі ж драматичні наслідки, як це було в 2015/2016 роках. Поки що немає жодних ознак того, що ситуація швидко погіршиться, тому можна припустити, що цього разу катастрофи цілком можна уникнути. Але ціни продовжать знижуватися.