Чому у канадських молочних фермерів не буває кризи

c anadacows

Матеріал NPR про особливості молочного ринку Канади переклало агентство Milknews. Надаємо українську версію.
Нещодавно президент США виступив з негативною оцінкою Канади. Трампу не сподобалося, що місцева влада перешкоджає імпорту американського продовольства, зокрема молока.

Деталі суперечки Трампа з канадським урядом не викликають великого інтересу, а ось що дійсно цікаво – це те, як організований ринок молока в країні. По суті, Канада виступає проти вільного ринку і принципів торгівлі, які реалізують більшість країн з розвиненою економікою. В результаті, канадські фермери існують в абсолютно іншому світі.

Американські виробники молока постійно реагують на попит і пропозицію на ринку. “У тебе є високі ціни, потім низькі, а потім знову високі”, – розповідає фермер Білл Бруінс зі штату Вісконсін. Ціни змінюються відповідно до ситуації на світовому ринку, близько 20% американського молока йде на експорт, переважно у вигляді СОМ. На даний момент світові ціни знаходяться на низькому рівні, тому що корови виробляють занадто багато молока. Деякі виробники молока були навіть змушені продати поголів’я. Таким способом ринок намагається встановити попит на одному рівні з пропозицією. Бруінс розповідає, що в цьому році йому вдалося трохи заробити, в минулому році ситуація була гіршою – заробітків не було, тільки витрати.

Всього в декількох милях від Бруінса живе інший фермер – Мюррей Шерк. Ціна на молоко у Шерка зовсім інша, і причина тут одна – Мюррей живе по інший бік від американського кордону, в Канаді. Шерк отримує на 25% більше за реалізоване молоко, ніж його американський сусід, крім того, Шерк, на відміну від Бруінса, точно знає, що попит на молоко буде стабільним протягом багатьох років. Ціна на молоко в Канаді не залежить від рівня попиту та пропозиції на ринку. Цінові показники визначає група людей з галузі і уряду. Ціна встановлюється на рівні, який покриває всі витрати виробників і гарантує невеликі доходи. Виходячи з системи, кожен компетентний фермер в Канаді повинен заробляти гроші щороку. При цьому, аграрії не можуть розраховувати на надприбутки, так як розширення виробництва заборонено.

“У кожного є своя частка ринку. Ми називаємо це квотою”, – розповідає Шерк. Фермери можуть продавати свої частки в межах наявної у них квоти. Якщо продуктивність стада у канадського фермера раптом почне збільшуватися, то йому доведеться або купити додаткову частку, або продати якусь кількість корів. Така система не дозволяє дешевому американському імпорту поникнути на ринок Канади.

Цей же принцип організації виробництва застосовується і для птахівників. Економіст університету в Квебеку Мауріс Дойон пояснює таку організацію ринку соціальним вибором.

Канадський уряд намагається підтримувати дрібних фермерів. В країні не існує великих агрокомплексов на 10 тис голів, які широко поширені в США.

Однак у системи є і свої мінуси. Канадські фермери не прагнуть оптимізувати витрати в процесі виробництва, як підсумок: місцеві жителі змушені платити більше за молоко, сир або йогурт. Це схоже на якийсь податок на кожну сім’ю, яка п’є молоко. Розмір цього податку ніде не прописаний, але Дойон вказав на приблизну цифру в $100 на одну сім’ю. Багато світових економістів критикують таку систему ринку. Дойон підтримує цю схему, називаючи її трансфером грошей від споживача до виробника.

У світі останнім часом пройшло багато протестів проти низьких закупівельних цін на молоко. Однак канадці одного разу можуть вийти на вулиці, щоб висловити невдоволення занадто високими роздрібними цінами на молочні продукти.

Але основний тиск на канадський ринок найближчим часом можуть надати не місцеві споживачі, а зовнішній партнер – США. На найближчих переговорах з торгівлі США можуть наполягти на тому, що, якщо американські фермери не отримають доступ до канадського ринку, Канада зможе завозити в США тільки лісоматеріал.

milknews за матеріалом NPR

 

Останні новини: