Останні кілька років спостерігається підвищений інтерес молочних компаній до ринків країн Суб-Сахарської Африки (ССА). Важливим тут є розглядати ССА не як один регіон, а як складну мережу різних країн зі своїми тонкими відмінностями у характеристиках. Якщо колись був би потрібний приклад того, як “один розмір не підходить для всіх” – то це як раз про Суб-Сахарську Африку.
Однією з відмінностей є різниця між східними і західними регіонами ССА. В країнах західної частини, таких як Нігерія, Гана і Сенегал, попит на молочні продукти значно зростає. Цей попит задовольняється майже виключно за рахунок імпорту; мова йде або про готові продукти, або про сухі, які потім повторно упаковані на місцевих заводах. Місцевий ринок в значній мірі орієнтований на споживання сухого молока, часто в невеликій розфасовці. У великих міських центрах користуються попитом також свіжі молочні продукти, такі як йогурт, які з’являються на ринку.
Ключем до успіху тут є здатність інвесторів швидко отримати контроль над розвитком логістичних мереж. Це важливо, оскільки ввезення товару через основні порти до країн, які мають вихід до моря, досить просте, а от отримання продукту в іншій частині країни або сусідніх країнах, які не мають виходу до моря, може бути проблематичним без знання місцевої специфіки.
Схід ССА має зовсім інший набір проблем, хоча існує потенціал можливостей по всьому ланцюжку створення доданої вартості. На відміну від західної частини ССА, на сході набагато вищі імпортні тарифи. Це означає, що якщо ви не можете приєднатися до якоїсь схеми урядової допомоги, то пряма торгівля буде дорогою. Тому ми спостерігаємо прагнення інвесторів розвивати ланцюжки поставок в регіонах. У Кенії, Ефіопії та Уганді інвестиції робляться в сільськогосподарські підприємства, а також у придбання місцевих переробних підприємств. Це робиться для того, щоб задовольнити ринок, де, на відміну від західної частини ССА, віддається перевага рідкому молоку, яке потім використовується в домашніх умовах для того, щоб зробити інші продукти.
Одна з проблем, з якою стикаються ті, хто хоче розвивати молочну галузь у східній ССА, є велика кількість неофіційного молока, виробленого у приватному секторі, де тримають по 1-2 корови, а потім продають молоко безпосередньо споживачеві на місцевих ринках. Ця форма споживання є дуже популярною, особливо за межами великих міських центрів. Щоб протистояти цьому, потрібна розробка нових продуктів, які не можуть бути зроблені у домашніх умовах. І знову ж таки, потрібні знання місцевих особливостей і партнерство, а також підтримка уряду.
Незважаючи на те, що поточна низька ціна на нафту стримує зростання, країни Африки на південь від Сахари залишатимуться ключовим регіоном молочного попиту в майбутньому. Однак, щоб отримати максимальну віддачу від нього, треба адаптувати свою стратегію до місцевих умов.