За пару років до відміни квот європейські молочні компанії інвестували мільярди євро в нові потужності для сушіння молока, готуючись до збільшення виробництва. Потурбувалися про це заздалегідь, і, як виявилося, недаремно.

У 2015 році Європа стикнулася з перевиробництвом молока, створивши тиск і на світовий ринок. Одночасно з відміною квот, інші фактори, в тому числі і не економічного плану, суттєво вплинули на ситуацію, що переросла у затяжну кризу на світовому молочному ринку: для європейських експортерів молокопродуктів закрився російський ринок, Китай помітно знизив імпорт.

Світові ціни на молоко просіли в середньому на 30%. Єврокомісія, намагаючися впливати на ринок, час від часу підвищує межу інтервенційних закупівель і дискутує, чи не почати доплачувати фермерам за зниження виробництва молока. Затамувавши подих, молочники чекають торгів GDT як лакмусового папірця стану ринку – чи вже вимальовується покращення ситуації і припинення падіння цін.

В кінці червня – на початку липня перші обережні висновки аналітиків в усьому світі засвідчили, що дно, начебто, пройдено, і навряд чи вже “знизу хтось постукає”. Хоча всі одноголосно попереджають, що процес відновлення рівня цін буде тривалим і затягнеться на півроку, а можливо і більше. Особливо обережні згадують навіть 2018 рік і говорять про те, що і тоді ціни не відновляться до рівня максимальних, якими вони були кілька років тому.

Той надлишок молока, у якому під час кризи захлинувся молочний ринок, всюди традиційно спрямовувався на сушіння. Зараз, коли США, ЄС і Нова Зеландія накопичили величезні запаси сухого молока, а виробництво сирого молока у більшості частин світу почало скорочуватись, у США виробництво молока продовжує зростати. При цьому зростає і поголів’я. Збільшується кількість інвестицій у будівництво нових сушильних потужностей. У наступні два роки 200 тисяч тонн/рік буде додано до існуючих. США найкрупніший експортер СЗМ, і, за прогнозами європейських аналітиків, країна зміцнить свої позиції в експорті цього продукту на світовому ринку.

Можливо, для США зараз і не найкращий час для інвестицій у виробництво експорторієнтованого продукту, коли американський долар міцний і це створює проблеми експорту. Але з огляду на довгострокову перспективу ці інвестиції цілком виправдані.

Крім того, американські заводи, які займаються сушінням молока використовують дещо застарілі технології, і наприклад, старший економіст СоBank Бенджамін Лейн вважає, що для того, щоб конкурувати з європейськими країнами, які недавно оновили свій “парк сушильних заводів”, американським молочникам потрібно будувати нові сучасні підприємства, які здатні гнучко підлаштовуватися під вимоги і специфікації клієнтів і забезпечувати покупцеві можливість вибору товару. До того ж, ці сучасні підприємства забезпечать нижчу собівартість. Як цільові перспективні географічні регіони для експорту сухого молока називають країни Азії і Африку, а також виокремлюють Китай, який все ж таки залишається великим імпортером.

Експортери СЗМ слідкують і за світовими цінами на нафту, адже відомо, що ціни цих двох товарів пов’язані між собою. Саудівська Аравія, Росія, ОАЕ, Іран, Мексика і Кувейт – це країни, що входять в десятку найбільших виробників нафти. І вони ж є помітними покупцями сухого молока. Услід за зростанням ціни на нафту країна, яка її експортує, збільшує закупівлі сухого молока.

Особливі надії експортери, не тільки американські, покладають на потребу Китаю в продуктах дитячого харчування, сухих сумішах дитячої формули, але й самі китайці не сидять склавши руки, а купують переробні підприємства в Новій Зеландії та долучаються до управління новозеландськими фермами, щоб виробляти гарантовано якісну продукцію самостійно.

Графіки: USDEC, INFAGRO

Приблизно десять років тому, у 2005 році, Україна експортувала більш ніж 55 тис. т СЗМ. У 2010 обсяги експорту цього продукту різко зменшилися до 14 тис. т. Потім ситуація покращилася і у 2014 за кордон було продано 28 тисяч тонн сухого знежиреного молока, а у 2015 було експортовано вже 44 тис. т. Зараз на підприємствах накопичилися великі запаси (бо нікуди дівати сировину), але ціни на світовому ринку ще недостатньо укріпилися і трейдери поки що притримують товар.

Аналітики міжнародних організацій OECD і FAO, Департамент експорту США і спеціалісти Єврокомісії з аграрних питань прогнозують подальше збільшення попиту на молочні продукти у країнах, що розвиваються. Крім того, кількість населення на Землі хоч і не так швидко, як раніше, але зростає. Світова молочна галузь приймає виклики і намагається робити висновки з уроків, які дають кризи молочного ринку – тепер вже очевидно, що регулярні.

ІНФАГРО