Попри рекордний експорт у 2025 році (3,9 млрд євро), стан молочної галузі Польщі залишається дуже неоднорідним. Поряд із сучасними лідерами ринку працюють кооперативи, які перебувають під постійним тиском зростання витрат.

Виживання менших кооперативів залежить від їхньої гнучкості та інвестицій в енергетичну трансформацію, автоматизацію й кібербезпеку, а також від збереження лояльності постачальників.

Позиції Польщі у виробництві молока в Європі за останні роки зміцнилися, але чи вдалося зміцнити свої позиції й переробним підприємствам? Чи мають кооперативи достатній фінансовий резерв, щоб пережити різкі коливання ринкової кон’юнктури, чи слід очікувати подальшого скорочення їхньої кількості? 

Із цими запитаннями forummleczarskie.pl  звернувся до Марка Капіци, голови правління KZSM Zw. Rew. (Національна спілка молочних кооперативів (ревізійний союз), Польща).

— Думаю, відповідь не є однозначною. Переробна галузь як сектор безперечно зміцнила свої позиції, про що найкраще свідчить рекордний експорт польської молочної продукції у 2025 році — 3,9 млрд євро, а також позитивне сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 2,0 млрд євро. Це демонструє, що польська молочна галузь здатна успішно конкурувати не лише масштабами виробництва, а й своєю присутністю на зовнішніх ринках. Водночас потенціал переробної промисловості сьогодні розподілений дуже нерівномірно.

Поряд із сучасними підприємствами, які активно інвестують і працюють на експорт, існують кооперативи, що функціонують під значно більшим тиском витрат на енергію, логістику, фінансування та збут. Тому я не сказав би, що весь сектор має єдину надійну фінансову «подушку безпеки».

— Частина кооперативів справді має такі резерви, тоді як інші змушені працювати значно обережніше, і кожна нова хвиля ринкових коливань дедалі більше обмежує їхні можливості для інвестування та розвитку. До того ж початок 2026 року показав, що ринок залишається нестабільним — вартість експорту в січні та лютому була нижчою, ніж роком раніше, що нагадує, наскільки швидко може змінюватися економічне середовище.

Тому слід очікувати, що процес консолідації триватиме, однак я не вважаю, що це єдиний можливий сценарій для галузі. Майбутнє збережуть ті кооперативи, які матимуть змогу інвестувати в енергетику, автоматизацію, кібербезпеку та сучасне управління, водночас підтримуючи тісні відносини з постачальниками і зберігаючи свої ринкові позиції.

Дедалі більшого значення набуватимуть також питання ESG (екологічного, соціального та корпоративного управління). Саме тому KZSM долучається до Круглого столу ESG та бере участь у його роботі — щоб галузь не лише пристосовувалася до змін, а й сама брала участь у формуванні нових правил. На мою думку, майбутнє сектору вже залежить не стільки від масштабу діяльності, скільки від організаційної стійкості та здатності розумно інвестувати.

Як ситуація в Перській затоці щодо цін на енергоресурси вплинула на витрати молочних кооперативів? Ви також є головою правління кооперативу у Велуні, тому спостерігаєте за подіями безпосередньо.

— Вплив є цілком реальним, адже молочна галузь належить до енергоємних виробництв і дуже гостро відчуває зростання транспортних витрат. У травні ціни на нафту залишалися під впливом напруженості навколо Ірану та конфлікту на Близькому Сході; котирування нафти Brent перевищували 110 доларів за барель, а польський уряд тимчасово продовжив дію знижених ставок податків на пальне, щоб пом’якшити наслідки подорожчання.

Це добре ілюструє масштаб цінового тиску. Для молокопереробних підприємств це означає дорожчий збір молока, вищі логістичні витрати, більшу невизначеність під час планування собівартості та додатковий тиск на прибутковість.

Чи призведе це автоматично до підвищення цін на молочну продукцію в магазинах? Не прямо і не миттєво, адже роздрібні ціни залежать також від попиту, політики торговельних мереж, акційних пропозицій і рівня конкуренції.

ІНФАГРО за матеріалом forummleczarskie.pl