7 лютого портал forummleczarskie.pl інформував читачів про ініціативу 5 молочних асоціацій, які вирішили спільно розробити Молочну дорожню карту для реалізації стратегії молочної промисловості Польщі.

Портал ознайомився з документом, який налічує 50 сторінок, і представив деякі теми, які були в перших двох частинах цього документа. Повністю документ можна прочитати, завантаживши його тут.

На думку авторів звіту, польський молочний сектор стоїть на порозі нової ери, в якій він має можливість стати одним із ключових гравців на світовому молочному ринку. Міцний фундамент, що спирається на традиції, високу якість продукції та зростаючий внутрішній та міжнародний попит, забезпечує подальший динамічний розвиток. Водночас сектор стикається з численними викликами, такими як зміна екологічних норм, зростання витрат на виробництво та геополітична та економічна нестабільність.

Споживання молочної продукції на душу населення в еквіваленті молока в Польщі залишається стабільно високим протягом трьох десятиліть. Польські молочні продукти мають доступ до великого внутрішнього ринку, що постійно зростає. Основою його зростання є збільшення споживання сиру. На внутрішньому ринку за вказаний період консолідувався ринок роздрібної торгівлі продуктами харчування. Останніми роками із зростанням купівельної спроможності (дисконтних) роздрібних мереж привабливість внутрішнього ринку для польської молочної промисловості дещо знизилася.

Дослідження також показує, що, всупереч очікуванням, споживання молочних продуктів на душу населення в Польщі зросло до рекордно високого рівня за останні десять років (322 кг на душу населення у 2023 році за даними IFCN та Eurostat). Протягом останнього десятиліття в домогосподарствах також з’явилися напої рослинного походження, але споживання молочних продуктів на душу населення все ще зросло.

Збільшення загального споживання молочних продуктів є наслідком зміни, яка спостерігається серед польських споживачів, і яка полягає у зменшенні споживання молока при збільшенні споживання сиру. За останні 30 років кількість споживаного сиру на душу населення зросла більш ніж удвічі, сягнувши близько 22 кг у 2023 році. Це число можна порівняти зі значеннями в більшості західних країн. Частка сиру в загальному споживанні, виражена в еквіваленті рідкого молока, зросла з приблизно 20% у 1990-х роках до понад 50% сьогодні. Висновок один: продукт-переможець – сир.

Польща завжди була нетто-експортером молочних продуктів. Навіть у найслабший період, наприкінці 1990-х, польське виробництво становило 106% споживання. Другий висновок полягає в тому, що після скасування квот на молоко у 2014/2015 рр. зростання виробництва явно перевищувало зростання попиту, перевищуючи рівень самозабезпеченості. Нині польське самозабезпечення знаходиться на рівні 123%.

Польща увійшла до Європейського Союзу як 4-й за величиною виробник сирого молока серед держав-членів і зберегла цю позицію протягом років системи квот. У 2022 році вона випередила Нідерланди. Протягом останніх 5 років усі основні виробники показали незмінне виробництво або навіть тенденцію до зниження, але Польщі вдалося зберегти зростання.

Тридцять років наполегливої ​​праці зробили Польщу третім за величиною виробником молочної продукції в ЄС і дванадцятим у світі (15,4 млрд кг на 2023 рік, джерело IFCN).

Глобальне споживання та виробництво коров’ячого молока продемонструвало середній річний темп зростання (CAGR) у 2,5% за період 2006-2023 років. Цей показник може здатися низьким, але за 17 років виробництво молока зросло майже на 300 млрд кг на рік.

Більш уважний погляд на прогнози молочного балансу показує, що більшість країн Південної півкулі відчуватимуть дефіцит молока не пізніше 2030 року. Загалом світовий попит перевищуватиме виробництво, що призведе до прогнозованого глобального дефіциту молока на рівні -10,5 мільйонів тонн у еквіваленті молока. Це означає, що багато людей матимуть незадоволений попит на молочні продукти.

Традиційні країни-експортери мають загальне населення близько 880 мільйонів, 90% з яких проживають у ЄС-27 та США. Висновок полягає в тому, що (змішане) споживання молока було стабільним протягом тривалого часу в ЄС-27, тоді як у США воно зростає (в еквіваленті рідкого молока) на 1,6% на рік. Це означає, що нетто-експортери, щоб продовжувати обслуговувати свій внутрішній ринок, а у випадку ЄС-27 ринок ЄС, зможуть перенаправляти невеликі обсяги сирого молока до третіх країн. За винятком деяких високозахищених ринків, таких як Канада та Норвегія, усі ринки молочних продуктів у світі пов’язані між собою. Уповільнення або зменшення поставок сирого молока з ЄС-27 і Нової Зеландії матиме глобальні наслідки.

Обсяг імпорту від великих експортерів у поєднанні з внутрішнім виробництвом у країнах-чистих імпортерах свідчить про те, що споживання молочної продукції в цих країнах зростає приблизно на 2,2% на рік. Є лише три способи задовольнити зростання споживання молочних продуктів на 2,2%. По-перше, для великих імпортерів ефективно збільшити власне виробництво сирого молока всередині країни. Однак це не є конкурентоспроможним за ціною для більшості країн-імпортерів, як може підтвердити Китай. Незважаючи на великі проекти розвитку молочного виробництва, які здійснюються в багатьох країнах-чистих імпортерах, частка молочної продукції від нетто-експортерів залишається напрочуд стабільною.

Автори стратегії польської молочної промисловості звернули увагу на потік експорту вершкового масла з ЄС, Нової Зеландії та США до різних країн-імпортерів. Дослідження розділило імпортерів на групи за ВВП на душу населення та за паритетом купівельної спроможності. Було виявлено зменшення обсягів імпорту вершкового масла в 2010-2023 роках країнами з групи з найнижчим ВВП на душу населення (у нашому дослідженні це була група < 5000 доларів США на душу населення на рік). Найменш заможні споживачі у світі просто не могли дозволити собі купувати масло, а їхні країни більше не могли дозволити собі його імпортувати, оскільки попит на масло зростав швидше, ніж пропозиція. Їх перевершили країни з вищим річним ВВП (ПКС) на душу населення.

За словами авторів звіту, є ринки, орієнтовані на преміальну (експортну) продукцію, і вони доступні для молочних продуктів, вироблених у Польщі. Проте є одне «але». Обслуговування цих ринків потребує двох речей від польського молочного сектору. По-перше, сектор має мати молоко. По-друге, Польща має запровадити такі методи роботи на фермах і заводах, які відповідають вимогам преміальних ринків.

ІНФАГРО за матеріалом forummleczarskie.pl