Статті
Можливість продавати і купувати на Білоруській універсальній товарній біржі молоко підприємства отримали рік тому. Наскільки активні операції?
Щотижня в цей час на протязі року увага частини фахівців молочної галузі прикута до екранів моніторів – на Білоруській універсальній товарній біржі йдуть торги сирим коров’ячим молоком. Виробники і підприємства-переробники з усіх куточків країни «зустрічаються» на віртуальному майданчику. Одні – продати, інші – купити.
Процес виглядає так: на екрані монітора у вигляді лотів відображаються пропозиції підприємств-виробників. Покупець бачить, який обсяг бажає продати, наприклад, КСУП або ВАТ, і за яку суму. Щоб розуміти, як сторонам угоди планувати логістику, вказується місцезнаходження товару. Торги проходять в шість періодів, що дозволяють учасникам оцінити пропозиції, поторгуватися, скоригувати ціну, і, нарешті, зваживши всі за і проти, прийняти рішення. Як правило, потрібно на це не менше півтори години.
В моє «чергування» на торги заявилися близько 10 виробників. Називати продавців і покупців не можемо – комерційна таємниця.
Стартує перший передторговий період – у продавців є можливість ще раз переглянути свої ціни і, якщо є необхідність, підкоригувати їх. В середньому на продажу по кілька сотень кілограмів сирого молока. Ціни – від 86 до 90 копійок за кіло. Значним обсягом товару – понад 2,2 тисячі тонн – привертає увагу представник Мінської області. Все сортом екстра. Ціна – 87 копійок кілограм.
Замначальника управління торгів сільгосппродукцією Олександр Шведов зазначає, що такі обсяги не рідкість. Як і наявність молока сорту екстра. Однак цифри в таблиці поки завмерли – ціни виставлені максимальні, міняти їх ніхто не поспішає. Виробники чекають другого періоду, коли в роботу включаться покупці і направлять зустрічні пропозиції.
До слова, стосуватися вони можуть не тільки вартості, але і умов оплати, термінів поставки. Основний торг, звичайно, йде за ціною. Знижують її (на копійку) і на пропозицію продавця з Мінської області, що привертає увагу: переробники не готові купити великий обсяг за високою ціною. Мінчани, мабуть, в роздумах: знизити ціну або, пішовши ні з чим, спробувати продати на наступних торгах? Поки залишаються при своєму, вичікують – попереду ще кілька періодів торгів. Покупці ж свій час використовують – активно грають з цінами. Найбільш «солодкі» з’являються до закінчення торговельної сесії. Покупцям все ж вдається збити їх на пару позицій, а де-не-де і на 5 копійок.
У фінальному етапі – періоді торгів і підведенні підсумків – покупці аналізують пропозиції, вибирають найбільш вигідні.
Найголовніше – економічна ефективність угод і оперативність. Торги дозволяють в стислі терміни здійснити закупівлю, скласти договір, оплатити, і навіть забрати товар. Поза біржею подібний обсяг часто складно реалізувати за такий же період. Нарешті інтрига вирішується: все молоко йде з молотка. Продавці знайшли своїх покупців, в тому числі «рекордсмени»: мінчани, незначно знизивши ціну, реалізували лот по 85 копійок за кілограм.
Головне, підкреслюють в БУТБ, біржі вдається забезпечувати рівний доступ до ресурсів і, концентруючи попит та пропозицію, виявляти ринкову ціну на товар. Виводячи білоруське сире молоко на біржову площадку, держава ставила завдання отримати більш справедливу вартість сировини, а також підвищити ефективність торгового обороту товарів цієї категорії. У ньому бере участь все більше число представників молочної галузі. У перших торгах в квітні минулого року взяли участь 8 продавців і покупців, до третіх число бажаючих придбати сировину зросло до 14. Через рік можна говорити: механізм дійсно працює, а учасники сесій переконалися, що біржа – зручне місце для вигідного обміну товару на гроші.
Олександр Шведов підкреслює: основна мета торгів – дати можливість виробникам реалізувати своє право продавати молоко сировину за ринковою ціною.
– Виробники і переробники спочатку з обережністю підступали до торгів, потім переконалися – вигоду отримують обидві сторони. Перші можуть досить швидко і вигідно продати свій обсяг, другі – поповнити ресурс для завантаження потужностей, в тому числі і молоком екстра.
У минулому році провели 35 сесій, на яких реалізовано 14 тисяч 570 тонн сирого молока. За три місяці цього року продали понад 30 тисяч тонн. Зараз попит перевищує пропозицію, тому і ціни для виробників досить привабливі. Перші торги починали з 67 копійок, в грудні ціна піднялася до 85-92 копійок. У сесії в середньому беруть участь від 4 до 9 виробників, покупців – від 15 і більше.
Ще один красномовний штрих: в минулому році додатковий заробіток продавців склав понад 260 тисяч рублів, а в цьому вже перевищив 200 тисяч.
Один нюанс: участь в торгах йде на добровільних засадах. Причому істотна умова – в якості продавців допускаються виробники, які не мають заборгованості з поставки молока в рахунок авансових виплат і інших фінансових зобов’язань за розрахунками перед молокопереробними підприємствами. Є застереження і по покупцях-переробниках – тільки вітчизняні.
Така політика стимулює господарства, які хочуть торгувати на біржі, але поки заавансовпні, швидше розбиратися з боргами, адже це додатковий заробіток і фінансове благополуччя.
Ті, хто спробував біржовий механізм, діляться іншими плюсами. Наприклад, спрощеним процесом акредитації, можливістю безкоштовно отримати електронний цифровий підпис, ставкою біржового збору – 10 копійок за угоду. Та й ціни на торгах помітно вище, ніж на позабіржовому ринку. Плюс торги впливають на імідж підприємства – це свого роду знак якості.
На переробних заводах помічають: готові переплачувати за якісну сировину і інструменти, що надаються біржею і забезпечують виконання зобов’язань за угодами.
До того ж, при використанні біржового механізму знімається багато ризиків. Якщо угода укладена, супровід її виконання гарантується. Наприклад, якщо виникають (таких прецедентів на торгах сирим молоком не було) проблеми з оплатою за товар або претензії до його якості, біржа до недобросовісного контрагента може застосувати санкції або усунути його від торгів. Покупці і продавці розуміють – їм забезпечується законність угод. Ця обставина, підкреслюють учасники сесій, стала одним з визначальних факторів популярності торгів.
До речі, про популярність. До участі в торгах все активніше підключаються виробники молока – продавці.
Однак в БУТБ відзначають – поки що говорити про те, що сформовані на біржі ціни можуть служити найоб’єктивнішим ціновим індикатором для всього внутрішнього ринку, передчасно:
– Обсяг виробництва сирого молока перевищує 7,5 млн тонн. Він непорівнянний з тією кількістю, яка поки що проходить через БУТБ. Але в міжнародних молочних оглядах (нарівні зі звичними біржовими товарами – сухим молоком, маслом вершковим, сирим казеїном) вже розміщуються підсумки торгів сирим коров’ячим молоком на білоруському майданчику. Це свідчить про інтерес учасників ринку до біржового механізму реалізації молока сировини. Фахівці галузі розуміють: ціна, яка формується тут, не випадкова, вона продиктована співвідношенням попиту і пропозиції, відображає поточну ситуацію на ринку і може служити орієнтиром при укладанні угод.