АЛАН МЕТЬЮЗ, професор Трініті коледжу в Дубліні: Майбутнє розширення ЄС та його вплив на бюджет CAП (Спільної аграрної політики ЄС)

Алан Метьюз, почесний професор Трініті-коледжу, Дублін, Ірландія, поділився своїми міркуваннями щодо майбутнього розширення ЄС та його впливу на бюджет САП (Спільної аграрної політики). Повний текст можна завантажити тут.

Юлія Дам взяла у професора Метьюза інтерв’ю на цю тему для німецького сільськогосподарського видання Agrifood.Table, де інтерв’ю вийшло німецькою мовою:

Юлія Дам: Коли в минулому нові країни приєднувалися до ЄС, аграрний сектор завжди був спірною темою. Але для нинішніх країн-кандидатів, особливо України, він здається особливо важливим. Наскільки більшим є потенційний вплив на цей сектор порівняно з попередніми розширеннями ЄС?

Алан Метьюз: Насправді це розширення не так вже й сильно відрізняється від попередніх. Відносне збільшення сільськогосподарської площі ЄС, яке воно принесе, наприклад, подібне до того, що ми спостерігали при розширенні на Схід у 2004 та 2007 роках.

Єдина велика відмінність полягає в тому, що Україна є дуже сильним експортером сільськогосподарської продукції. Існує страх конкуренції на європейських ринках, який раніше не існував у такій мірі. Тим не менш, я б сказав, що це не є безпрецедентним розширенням.

Юлія Дам: Проте, багато хто турбується про Спільну аграрну політику (САП), а саме про те, що Україна поглине значну частину субсидій.

Алан Метьюз: Дійсно, Україна отримає значні надходження, якщо ми будемо дотримуватися нинішніх правил розподілу бюджету САП між країнами-членами. Тобто, виходячи з їхньої сільськогосподарської площі, яка має право на прямі виплати. І, враховуючи відносно низький рівень розвитку інфраструктури в Україні, ми також могли б очікувати, що значні кошти з ІІ-го компоненту підтримки (Європейський сільськогосподарський фонд розвитку сільської місцевості) підуть саме туди.

Юлія Дам: Стратегічний діалог пропонує більшу підтримку малих фермерських господарств, наприклад, шляхом обмеження прямих виплат на одне господарство. Чи може це допомогти обмежити частку коштів, що спрямовуються в Україну з її великими агрохолдингами?

Алан Метьюз: Ні. Пріоритетність загального доходу фермерських господарств, малих фермерських господарств чи екологічних послуг при фінансуванні САП – це важлива дискусія, але вона не змінює обсягу коштів САП, які отримує Україна чи будь-яка інша країна. Змінюється лише те, як ці гроші розподіляються всередині країни.

Сума, яку отримує кожна країна-член ЄС, заздалегідь розподіляється під час ухвалення багаторічного бюджету ЄС, незалежно від того, як ми маємо намір використовувати ці гроші. Наразі, як я вже казав, цей розподіл для Компоненту 1 (Європейський фонд сільськогосподарських гарантій) базується виключно на сільськогосподарських площах. Єдиний спосіб змінити суму, яку Україна отримає від САП, – це змінити ці критерії розподілу.

Юлія Дам: Багато хто стверджує, що перехід від виплат на основі площі до стимулювання суспільних благ допоможе Україні підготуватися до вступу в ЄС.

Алан Метьюз: Це той самий аргумент: щоб вплинути на вартість вступу для України, потрібно було б запровадити ці критерії на етапі визначення критеріїв розподілу коштів між країнами. Наприклад, сказавши, що країни-члени заслуговують на більше, якщо вони мають більш екологічно амбітні плани САП.

Але навіть тоді: це не означатиме, що Україна отримає менше, якщо вона буде використовувати екологічні критерії.

Юлія Дам: Як щодо того, щоб зробити акцент на малих фермерських господарствах у критеріях розподілу коштів?

Алан Метьюз: Можна було б базувати розподіл країни на кількості сільськогосподарських земель, які перебувають у користуванні малих фермерських господарств. Але я не думаю, що це гарна ідея, тому що це створить хибні стимули. Фермерські господарства можуть бути штучно розділені на менші розміри. А держави-члени ЄС, відповідальні за контроль над такими речами, можуть заплющити на це очі або навіть заохочувати, оскільки від цього залежить їхній власний розподіл бюджету САП. Це також може перешкоджати необхідній консолідації менших господарств у більші розміри, залежно від того, яким є встановлений поріг.

І хоча ця стратегія може обмежити частку України, ті ж самі правила будуть актуальними і для деяких теперішніх країн-членів ЄС. Як би ви не намагалися змінити критерії розподілу, деякі існуючі члени ЄС втратять від цього.

Єдиний спосіб уникнути цього – відверто дискримінувати Україну: домовитися з Києвом про те, що країна отримає меншу частку коштів САП, ніж вона б мала при існуючих умовах право.

Юлія Дам: Чи це справедливо?

Алан Метьюз: Я думаю, що ні. Києву доведеться імплементувати багато правил ЄС, щоб мати змогу приєднатися – більше, ніж будь-якій країні, що розширювалась в минулому. Це дуже дорого коштує. У цьому контексті я вважаю, що ми повинні бути дуже обережними, коли говоримо, що не збираємося надавати їм повну підтримку після того, як вони стануть членами ЄС.

Ми також повинні пам’ятати, що сільськогосподарський сектор України складається не лише з висококонкурентних «агрохолдингів», які, можливо, не потребують підтримки з боку САП. Значна частка землі обробляється великими сімейними фермерськими господарствами, які за розміром можна порівняти з багатьма європейськими. І є мільйони фермерів, які ведуть натуральне господарство.

Тим не менш, я бачу ситуацію, коли Україна може погодитися на диференційований підхід до САП в рамках переговорів про вступ до ЄС.

Юлія Дам: За яких обставин?

Алан Метьюз: Головною метою України буде членство в ЄС. Якщо питання бюджету САП викличе таку опозицію з боку громадськості або країн-членів, що процес вступу опиниться під загрозою, Київ може піти на цю поступку.

Крім того, країна, ймовірно, отримає значну фінансову підтримку на післявоєнну відбудову. Це може допомогти збалансувати скорочення підтримки з боку САП. Звичайно, в кінцевому рахунку, рішення буде за Україною, і я б очікував, що вона наполягатиме на рівному ставленні до себе.

Юлія Дам: Щодо часових рамок: чи буде наступна реформа САП вже передбачати підготовку коштів для вступу України до ЄС?

Алан Метьюз: Дуже ймовірно, що буде перехідний період – скажімо, десять років – поетапного виділення коштів САП для України після її вступу. Те ж саме було зроблено в минулому. Отже, хоча ця тема почне з’являтися в наступному Багаторічному фінансовому бюджеті, зокрема, через необхідність передбачити допомогу на підготовку до вступу, вона здебільшого має бути врахована в більш довгострокових розрахунках.

UA-82.5

Алан Метьюз є почесним професором європейської аграрної політики на факультеті економіки Трініті-коледжу, Дублін, Ірландія. Його головні дослідницькі інтереси – аналіз сільськогосподарської політики, вплив міжнародної торгівлі на країни, що розвиваються і обчислюваний аналіз загальної рівноваги реформ торгівлі та сільськогосподарської політики. Він працював консультантом Європейського парламенту, ОЕСР, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН та Організації промислового розвитку ООН, а також був членом комісії в низці процедур вирішення спорів СОТ. Він є колишнім президентом Європейської асоціації аграрних економістів.

Останні новини: