Думка експерта
Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур розповів Інформатору про проблему підробної та неякісної молочної продукції в Україні, яка створює ризики для здоров’я людей та шкодить економіці.
Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсен Дідур звернув увагу на те, що в Україні є велика кількість підробної молочної продукції: в першу чергу це масло, м’які сири та сирні продукти. Її реалізують здебільшого на ринках або у невеликих магазинах, які не належать до крупних мереж. При цьому, на думку експерта, держава може вплинути на цю проблему з молочними продуктами та розв’язати її.
“Нашій галузі зараз заважає велика частка фальсифікату молочних продуктів і невідповідна якість сировини. Відсутня і простежуваність, яку Європа вимагає від нас. Це в господарствах населення. Перше – це повинна бути затверджена стратегія розвитку молочного тваринництва в державі. Друге – держава має більш вимогливо сформувати з господарств населення якісь малі та середні сімейні ферми та забезпечити їх обладнанням. У держави є всі можливості, є Держпродспоживслужба і поліція, щоб явище фальсифікату побороти. Фальсифікація доходить вже до 30%. Ще й бюджет втрачає на цьому. Такі реалії, що закриваються очі на ці питання, ставлять більшість підприємств у нерівні умови конкуренції”, – підкреслює виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур.
Цей фальсифікат потрапляє на ринок у вигляді готової продукції: пачки, коробки, пакету, пляшки. Як правило, основна частка фальсифікату – це масло, сири (де під виглядом сиру продається сирний продукт з додаванням рослинних жирів), велику частку займає фальсифікований кисломолочний сир. Такі продукти здебільшого продаються на ринках та у невеликих торгових точках. На думку Арсена Дідура, замість підвищення податків державі краще звернути увагу на цей тіньовий сектор.
“Ми просили зняти заборону на перевірку підприємств з точки зору експлуатаційних дозволів. Щоб з’ясувати, де та що виробляється. Є близько 1,5 тис. експлуатаційних дозволів, а за нашими даними працюючих заводів близько 150 (без урахування крафтових виробництв). А дозволів вдесятеро більше. Хтось використовує ці “потужності”, які легалізовані та на яких нічого не виробляється, а виробляють продукцію незрозуміло де, і це наповнює ринки, маленьку роздрібну торгівлю. По-перше, це небезпечно. По-друге, це веде до закриття багатьох підприємств, які могли б працювати, але не витримують таку викривлену конкуренцію”, – розповідає Арсен Дідур.
На думку представників Спілки молочних підприємств України, всередині країни потрібно збільшити споживання аграрної сировини. Це зменшить залежність від логістичних коридорів експорту цієї сировини та тих нагальних проблем, які створюють польські фермери та перевізники й незадоволені громадяни інших сусідніх держав.
Один з варіантів – це розвиток тваринництва. Підтримка тваринництва для збільшення виробництва молочної сировини була б гарною ідеєю держави. За словами Арсена Дідура, Міністерство аграрної політики та продовольства України напрацьовує декілька варіантів, є робочі групи, розробляється концепція стратегії розвитку тваринництва (не тільки молочного).
Але потрібно визначитися, які ферми будуть мати державну підтримку за збільшення поголів’я. У СМПУ пропонують 200 голів та більше. Проблема сировини дуже суттєва для української молочної переробки, проблема як її якості, так і об’єму. Це питання постійно піднімається представниками галузі. Вони наголошують, що у держави має бути напрацьоване своє бачення, якщо її керівництво хоче, щоб Україна виробляла власні молочні продукти.
“Подивімося на те, що було на початку повномасштабної війни. Весь імпорт “як корова язиком злизала” – його не стало. Заводи, які належать іноземним компаніям (такі як Danone), через турботу про безпеку працівників були закриті. Імпорт взагалі не пішов. Як з’ясувалося, навіть у тому стані, в якому знаходиться молочна переробка, вона повністю забезпечила всю потребу населення в основних видах молочних продуктів.
Тому якщо держава буде сигналізувати, демонструвати якісь кроки, що молочні підприємства потрібні, то ми зможемо пройти цей непростий період. Навіть за 2022-2024 рік різко десь на 15% зменшилося поголів’я у населення, але водночас додалося 4% поголів’я у промислових виробників молока та зросла ефективність виробництва. Зараз у нас в Україні поголів’я 1,3 млн стада. З них 400 тисяч у промисловому виробництві сировини та 900 тисяч у населення. Цими категоріями разом виробляється 7 млн тонн молока (частка населення трохи вища). Але реальної статистики ми не бачимо. У промисловості 3,2 млн тонн іде повністю на промислову переробку. Те, що виробляється господарствами населення, не оподатковується належним чином.
Арсен Дідур додає, що залежність від імпорту у питаннях постачання молочних продуктів – небажана ситуація. Бізнес готовий збільшувати поголів’я, але для цього потребує допомоги від держави. Якщо коровомісце коштує близько 3 тис. євро, то бізнес готовий вкласти 50%. А інше могла б дати держава або забезпечити бізнес кредитами з пільговими відсотками. В умовах війни, за словами виконавчого директора СМПУ, бізнес готовий вкладатися в те, що дає окупність протягом 3-4 років. А окупність ферми складає 7-8 років. Частину витрат могла б взяти на себе держава та надати фінансову підтримку.