Стів Кабедж, консультант з точного землеробства, фермер, опублікував на порталі agweb.com свої міркування щодо того, чи прийдуть фермерські протести, подібні європейським, до США. Публікуємо переклад цього матеріалу.

“Новим у сучасних фермерських протестах є те, що рівень розчарування зріс до межі, коли тисячі фермерів виходять на вулиці зі своїми 15-тонними тракторами та прямують до столиць і великих міст європейських країн, щоб донести до урядовців повідомлення: досить уже.

Для тих із нас, хто достатньо дорослий, щоб пам’ятати, цей момент є деяким історичним дежавю. Поверніться в кінець 1970-х років, коли Вашингтон, округ Колумбія, штурмували тисячі фермерів, які їздили по столиці на своїх тракторах, протестуючи проти критично низьких цін на товари, високих витрат на виробництво, падіння вартості землі та зростання процентних ставок. Це був попереджувальний постріл, який сигналізував про настання ще більш жахливих часів, оскільки потім настала фермерська криза 1980-х років.

Зараз, майже 45 років потому, полум’я все ще горить. Але цього разу вогонь розгорається в Європі. Інгредієнти для невдоволення майже однакові — низькі ціни, дорогі ресурси, високі процентні ставки тощо. Однак у рецепт додано  інгредієнт, який швидко став найбільшою мухою в супі для європейських фермерів.

Відмова від політики

Європейська Зелена угода, затверджена у 2020 році, є набором політичних ініціатив, розроблених Європейською Комісією. Його головна мета — зробити Європейський Союз (ЄС) кліматично нейтральним до 2050 року. Для європейських фермерів одним із найбільш суперечливих компонентів Угоди стала мета скоротити використання хімічних добрив і пестицидів на 50% до 2030 року. Плани використання більшої кількості сільськогосподарських угідь для збільшення біорізноманіття землі та лісів, а також дуже незначне фінансування фермерів для підтримки цього переходу, підготували основу для протестів.

Від Берліна та Парижа до Брюсселя та Бухареста останніми тижнями європейські фермери вивели свої трактори на вулиці на знак протесту. У Німеччині приблизно 30 000 протестувальників і тисячі тракторів зупинили центр Берліна в середині січня через невдоволення урядовим скороченням субсидій на сільськогосподарське паливо. Протести у Франції спалахнули через плани скоротити субсидії на паливо для сільського господарства та спроби уряду вдвічі скоротити використання пестицидів до кінця цього десятиліття.

Ситуація загострювалася до того моменту, коли фермери облили гноєм будівлю місцевої влади в місті Діжон. У Парижі сотні тракторів перекрили головні дороги до столиці країни, багато засобів масової інформації, в тому числі BBC News,  назвали це «облогою Парижа».

До середини лютого протести поширилися на інші європейські країни, включаючи Італію, Грецію, Бельгію, Польщу, Іспанію та навіть Румунію та Литву. Здається, немає жодних ознак того, що ця пожежа згасне найближчим часом. Усе, на що можуть сподіватися політики, це те, що весна та матінка-природа повернуть фермерів та їхні трактори на поля, щоб посіяти весняні культури і це дозвлить політичній бурі охолонути.

Але надія — це не стратегія, і європейські фермери це знають. Тепер питання може полягати в тому, скількома із «зелених надбань» лідери ЄС готові поступитися, щоб зберегти свою політичну шкуру. Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, тепер має намір скасувати план скорочення вдвічі використання пестицидів. Також вирішено виключити сільськогосподарський сектор із суворого графіку скорочення викидів парникових газів на 90% до 2040 року. У Німеччині фермери домоглися деяких поступок від уряду щодо субсидій на пальне, але продовжують вимагати повного відновлення. 1 лютого у Франції головні профспілки фермерів закликали припинити протести після того, як «отримали обіцянки урядової допомоги» щодо фінансових та регуляторних питань. А у центрі управління ЄС фермери «виграли свою першу поступку з боку Брюсселя» після того, як комісія запропонувала відстрочити правила щодо виділення землі для збереження біорізноманіття.

Незалежно від того, це удача, стратегія чи іронія з боку фермерів, але Європа переоцінює свою кліматичну політику у хрді наближення до парламентських виборів у ЄС у червні. Очікується, що вибори приведуть до парламенту більше крайніх правих і маргіналістів. Політологи континенту вже кажуть, що наступний політичний цикл (2024-2029 рр.) «безсумнівно, буде менш екологічним, причому до такої міри, що поставить під сумнів впровадження нової Зеленої угоди». Крім того, нещодавні протести «є лише прелюдією майбутніх сутичок».

Забагато батогів, замало пряників

Чи може ця пожежа в Європі перескочити через океан, і чи можемо ми знову побачити трактори, що з’являться на National Mall у Вашингтоні, округ Колумбія? Чи варто нагадувати, що тут теж рік виборів.

Несправедливо і нерозумно думати, що фермери — незалежно від того, на якому континенті вони живуть — будуть нести витрати, пов’язані з озелененням, на власних плечах. У якийсь момент все це має перестати бути академічними вправами і повернути в площину економіки. Почніть платити більше фермерам за вуглецеві кредити. Надайте податкові пільги для фінансування переходу до «зеленіших» ферм. І припиніть риторику про те, що відрижка корів спричинить наступний апокаліпсис.

На фермі в США “зелений порядок денний” перебуває на роздоріжжі. Питання полягатиме в тому, чи зробимо ми ті самі помилки, що й Європа, і спробуємо надто швидко просувати “зелений порядок денний”, використовуючи жорсткий підхід. Перший лакмусовий папірець може з’явитися скоріше досить швидко, оскільки Конгрес все ще має прийняти новий законопроект про ферми. Очікується, що це буде «найекологічніший» закон про ферму в історії. Цього виборчого року, враховуючи те, що відбувається в Європі, будуть американські політики роздавати пряники чи орудувати батогом? Під час виборів у листопаді ми побачимо, яким шляхом ми йдемо”.

ІНФАГРО за матеріалом agweb.com, Steve Cubbage, Precision Ag Consultant and Farmer, USА