За словами керуючого директора молочного гіганта Amul Рупіндера Сінгха Содхі, компанія запускає інноваційні програми, наприклад, такі як «Від корови до споживача».

Це робиться для того, щоб зробити молочний сектор «по-сучасному крутим» і комерційно життєздатним, привабливим для сучасної молоді, яка переїжджає в міста  і не хоче займатися виробництвом молока.

Зараз річне споживання молока на душу населення в Індії складає 63,6 кг, а темпи зростання становлять близько 2 відсотки в рік.  За словами Содхі, до 2050 року попит на молоко досягне 540 мільйонів літрів, і для його задоволення в Індії в найближчі роки необхідно зробити молочну промисловість комерційно життєздатною.

«До 2050 року 50 відсотків Індії буде урбанізовано, а це означає, що у нас буде більше ротів, які потрібно годувати, і менше рук, які можуть виробляти.  У разі нестачі молока ми будемо залежати від молока з рослинних масел і зернобобових», – сказав Содха.

«Ми повинні зробити молочний бізнес сучасним і комерційно життєздатним, привабливим для сьогоднішньої молоді, яка їде в міста і не хоче займатися молочним виробництвом», – сказав він в кулуарах Міжнародної конференції South-South and Triangular Cooperation.

«Ми намагаємося модернізувати молочне тваринництво, використовуючи доїльні апарати замість ручного доїння, ми також використовуємо охолоджувачі молока, сучасні навіси, сучасні системи поливу і т. д. Ідея створення комерційної молочної ферми полягає в залученні сучасної молоді», – сказав 57-річний Содхі.

Перераховуючи програми, створені компанією для модернізації молочного тваринництва, Содхі сказав, що найбільша інновація, яку Амул привносить в молочну промисловість Індії, – це програма «Від корови до споживача».

В рамках програми «Від корови до споживача» компанія створює цифровий обліковий запис для фермера.  Коли фермер відправляється здавати молоко в центр збору, якість і кількість молока оцінюється і оновлюється на картці, яка додається до рахунку.  Залежно від кількості і якості зданого молока гроші відразу переводяться на рахунок фермера, до якого він може отримати доступ через мобільний додаток.

«За останні кілька місяців ми відкрили більше 26 мільйонів таких цифрових рахунків для фермерів, і від 40 до 45 відсотків селян були охоплені цією схемою», – сказав він.

Він додав, що однією з основних причин впровадження таких схем було зробити молочну промисловість привабливою для технічно підкованої молоді.

Інша програма, спрямована на залучення молоді, це схема молочного підприємництва, згідно з якою молодь може працювати на фермі розміром 20-30 корів і буйволів, і фінансується це банками та за сприяння маркетингової служби Amul.

«На комерційному молочному тваринництві можна заробляти 40 тис. рупій на місяць, що в багатьох випадках перевищує суму, яку ви заробили б в міських районах Індії», – стверджує Содхі.

Назвавши Індію країною дрібних фермерів, він сказав, що молодь країни повинна усвідомити, що тваринництво – дуже привабливий бізнес в такий час, коли землі стає менше, а населення зростає.

«Ми повинні мати можливість підвищити виробництво молока, маючи меншу кількість ферм і зменшення площі земель.  Тільки в цьому випадку ми зможемо задовольнити зростаючі потреби Індії, і молодь повинна зіграти дуже важливу роль у розвитку молочної промисловості країни », – додав він.

ІНФАГРО за матеріалами brandequity.com