У своєму інтерв‘ю AgroPolit Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – торговий представник України, відповів на кілька  запитань, що стосувалися безпосередньо зовнішньої торгівлі молочними продуктами.

AgroPolit.com: Європа — наш основний торгівельний партнер із 40% у структурі експорту за 2020 рік. Ми спілкувалися з бізнесом і у багатьох із них є пропозиція до МЕРТу — ініціювати в рамках перемов з ЄС по ЗВТ впровадження дзеркальних квот. Вони будуть об’єктом перемови?

Тарас Качка: Наразі такий запит можливий від кількох секторів.

AgroPolit.com: Наприклад тваринництво…

Тарас Качка: У тваринництві такий запит надійшов до МЕРТу лише щодо свинарства, бо там є специфічна проблема на ринку. Ми говорили із нашими виробниками свинини про те, що розуміємо їхні побоювання щодо торгівлі сирою свининою. Ціни є низькими для виробників. А виробництво в ЄС є великим і там існує профіцит, і ми це теж бачимо. Але при цьому у нас теж є потенціал, який дуже сильно пошкоджений африканською чумою свиней… Якщо ж ми бачимо, що не дуже можемо конкурувати, або боїмося конкуренції по сирій свинині — цілком можливо, що у нас є багато ніш в ЄС по термічно обробленій продукції, починаючи від тушонки, закінчуючи ковбасами і іншими виробами.

AgroPolit.com: Але є ще запит від молочників, представників органічної продукції.

Тарас Качка: Не треба плутати питання переговорів і розслідувань в рамках торгового захисту. Молочники говорять про те, що річне зростанням імпорту з ЄС вимагає негайного втручання держави в ринок. Буде це зроблено чи ні? У великій мірі це залежить від того, наскільки якісною і зваженою буде відповідна заява з вимогою про розслідування проти імпорту. Наскільки я знаю, виробники близькі до цього по позиції сирів з ЄС. МЕРТ уже інформував ЄС про цю проблему і вона обговорювалася в Брюсселі.

Це питання є надзвичайно політично чутливим і необережні кроки і навіть заяви можуть порушити і той конструктив, який у нас є в ЄС і конструктив, який ми маємо у діалозі з національним виробником.

У будь-якому разі не варто забувати чому виникла ця проблема? З одного боку — є надмірні субсидії з ЄС, з іншого — трансформація нашого ринку. Не треба забувати, що наш ринок молочної продукції теж істотно змінюється. Відбувається перехід домогосподарств у великі ферми і так далі. Це займає час, і відповідно впливає на споживачів. Тобто на ситуацію в молочній галузі вплинув ряд чинників. І це ситуація яка формувалася роками і роки підуть на те, щоб її виправити.

AgroPolit.com: Все ж таки повернусь до дзеркальних квот: вони будуть предметом перемовин?

Тарас Качка: Термін дзеркальної квоти — це сферичний кінь в вакуумі. У нас була одна ситуація в переговорах багато років тому по цукру, коли ми говорили, що рівень доступу на ринок ЄС для українського цукру — от ідентичний, 100%. Ми постачаємо 30 тис. т, вони — 30 тис. Але ситуація в цукровій галузі помінялася від початку переговорів до їх завершення. Тому треба дуже обережно використовувати симетрію як механізм — лише, якщо це крайній захід. Я вважаю, що у нас не багато товарів, щодо яких слід застосовувати дзеркальні квоти в рамках ЗВТ з ЄС. Якщо ми виходимо у переговорах із захисної позиції, то слід думати не про миттєвий захист, а стратегічний. Через рік, півтора ситуація у тій чи іншій галузі поміняється, бо ефективність українського сільського господарства дуже висока.

AgroPolit.com: Мова йде про перегляд умов на наступні 5 років чи на більше?

Тарас Качка:  Перегляд угоди з ЄС відбувається кожні 5 років. Але можна — й швидше.

AgroPolit.com: Уряд спільно з Центром економічного відновлення готує «Національну економічну стратегію-2030» для України. Яке у ній місце і роль міжнародної торгівлі та укладення тих же ЗВТ з різними країнами? Що це нам дасть?

Тарас Качка: У рамках Національно-економічної стратегії є окремий розділ щодо міжнародної торгівлі. Втім чекати нових сенсацій в міжнародній торгівлі не варто. Глобус і мапа світу відомі, як і наш експортний потенціал. В уряду є чіткий набір міжнародних торгівельних пріоритетів, що визначені експортній стратегії. Ось цю стратегію ми плануємо оновити у 2021 році. Крім того існує «Стратегія економічного розвитку» — там все те ж написано, що і в експортній.

Звісно, що у МЕРТу є план дій на 2021 рік у зовнішній торгівлі. Один із векторів — робота в напрямку Китаю. Ще у минулому році ми домовились з Китаєм про спільне дослідження економіки обох країн на предмет основних положень для Угоди про вільну торгівлю. Ми підписали відповідну спільну заяву під час україно-китайської комісії в 2020 році щодо проведення оцінки потенціалу можливої Угоди про вільну торгівлю між нашими країнами.

Окрім того, в України є домовленості з Індонезією, з В’єтнамом, Єгиптом, Тунісом, Йорданією та рядом країн в Середземноморському регіоні, Близькому Сході по угодах про вільну торгівлю. Тому що кожна угода по вільній торгівлі — це 2-3-4 роки роботи.

А головне завдання, яке відображено і в «Національній економічній стратегії-2030» незмінне — зробити українську продукцію доступною на зовнішніх ринках. Як цього досягнути? Є три складові, які завжди були, є, і завжди будуть незмінними.

Перше — це зняття тарифів, тобто це просування угод про вільну торгівлю, або глобальні переговори в СОТ. Поки глобальних переговорів в СОТ нема, у нас є угоди про вільну торгівлю з рядом країн, про які я вже говорив.

Друге — це визнання нетарифних бар’єрів, як от по зонуванню по пташиному грипу, по доступу до промислового безвізу з ЄС, визнання еквівалентності по харчовій продукції.

І третє — це фінанси. Їх має забезпечити нашим експортерам Експортно-кредитне агентство. Уряд його капіталізує та запускає, а далі воно має працювати спільно з банками.

Тобто набір інструментів тут достатньо тривіальний. Далі це питання системності поточної роботи системної, і все.

agropolit.com