Суперечки виробників адигейського сиру призвели до зниження його споживання на 15%

У РФ Асоціація виробників адигейського сиру заявила про загрозу зникнення продукту з полиць вітчизняних магазинів.

На ринку Росії виникла юридична колізія: одночасно діють два документи, що суперечать один одному – НМПТ «Сир Адигейський», зареєстроване в 2004 році Роспатентом і ГОСТ «Сири м’які. Технічні умови”. НМПТ забороняє випуск адигейського сиру всім виробникам Росії за межами Адигеї, а ГОСТ дозволяє робити його на території Росії, Вірменії, Киргизії, Казахстану і Узбекистану. Ситуацію, що склалася обговорили експерти та учасники ринку на прес-конференції «Ринок адигейського сиру: проблеми і шляхи вирішення» в Москві.

Як зазначив виконавчий директор Національного союзу виробників молока ( «Союзмолоко») Артем Бєлов, в останні чотири роки російський ринок сиру динамічно розвивався. Цьому сприяли істотне ослаблення рубля і введені спеціальні економічні заходи. В результаті обсяг імпорту сиру з 2014 року скоротився на 40-50%, що привело до зростання внутрішнього виробництва цього продукту на десятки відсотків на рік.

У той же час, через падіння доходів населення споживання сирів в країні скорочувалося. Винятком стали м’які, свіжі сири, до яких також відноситься адигейський сир. В середньому щорічний приріст споживання в цій категорії становив близько 8%. «Перш за все тому що це продукт, який має короткий період дозрівання, що робить його доступним для споживачів», – пояснив експерт.

Однак у 2017 році на ринку почалися конфлікти, пов’язані з правом володіння торговою маркою «Адигейський сир». Виробники Адигеї стали подавати позови в суди на компанії з інших регіонів, що виробляють сир по ГОСТу. Ряд торгових мереж ввели обмеження на продаж продукції, випущеної не в республіці. Все це, за словами Бєлова, призвело до скорочення споживання цього виду сиру приблизно на 15% до 30 тис. т. «В цьому році негативна динаміка триває», – стверджує він.

У той же час підприємства Адигеї не в змозі закрити потребу ринку в адигейському сирі, вважає гендиректор компанії «Умалат» (виробник свіжих сирів, в минулому році – 5 тис. т готової продукції) Олексій Мартиненко. За його даними, республіка випускає лише 27% від загального обсягу цього виду сиру. «Швидко наростити виробництво в чотири рази, щоб закрити потребу ринку, адигейським компаніям не під силу», – упевнений він.

Основною ж проблемою ситуації, що склалася, є те, що виробники з Адигеї (правовласники НМПТ) не дотримуються умови патенту і практично повністю виробляють свою продукцію по ГОСТ і ТУ, що є недобросовісною конкуренцією. За словами представників Асоціації, не дотримуються і перераховані в патенті НПМТ особливості виробництва – осадження молочною сироваткою, формування у вербових кошиках (повсюдно використовуються пластикові ємності).

«При такому обсязі виробництва неможливо наплести стільки вербових кошичків і відомо, що навіть в Адигеї його формують в пластикових формах», – стверджує керівник ТНВ «Сир Стародубський» (потужність переробки підприємства – 125 т молока на добу) Олександра Мокроусова.

Можна робити сир в плетених кошиках, але на рівні фермера, а не в промислових масштабах, погоджується індивідуальний підприємець з Чувашії Вадим Агамірян (його завод переробляє 40 т молока на добу, випускаючи в тому числі адигейський сир). Індустріальне виробництво не вийде з-за діючих санітарних норм.

Крім того, щоб відповідати НМПТ, адигейський сир повинен вироблятися з сировини, отриманої тільки від корів, які пасуться в передгір’ях Великого Кавказу, але стільки молока, скільки місцеві компанії виробляють сиру, там просто не надоюють. За даними республіканської статистики, в Адигеї в 2017 році перероблено 145,5 тис. т молока, з яких на місцеве виробництво припадає лише 122 тис. т. З них тільки 50% надійшло на переробку в регіоні.

Забезпечити всю країну достатньою кількістю сиру тільки Адигея не зможе через короткий термін зберігання сиру, вважає Мокроусова. «Але позбавляти споживача такого продукту не можна, покупець різних категорій любить цей м’який сир за смак і корисні властивості», – говорить вона.

На думку Бєлова, ситуацію потрібно вирішувати, враховуючи інтереси як споживачів, так і виробників. Зокрема, Асоціація виробників адигейського сиру пропонує розширити географію виробництва, сформувати вимоги до продукту, упаковки, маркування та видавати спеціальний дозвіл виробникам, які відповідають встановленим вимогам. Слід змінити в НМПТ найменування сиру, виробленого на території Адигеї за традиційними технологіями, наприклад, на «Адигейський з Адигеї» або його старовинну назву «Матек’уає». Крім цього, потрібно визнати адигейський сир національним сортом з можливістю його виробництва на території всієї країни за єдиним ГОСТом.

milknews.ru

Останні новини: