Останнім часом активізувалися суперечки щодо доцільності існування Закону «Про молоко і молочні продукти» і особливо про внесення змін до нього щодо молоковмісних продуктів.

Є сторона, яка вважає, що Закон потрібен, що необхідно саме в нього внести зміни по молоковмісних продуктах і лобіює проведення Закону в ВР(ініціативна група депутатів ВР, Асоціація виробників молока, Асоціація «Укрмолопром» та інші).

Є противники дії молочного закону як такого (Спілка молочних підприємств України, Європейська бізнес Асоціація та інші). Хто з них правий важко однозначно сказати, на 100%, мабуть, ніхто…

Те, що споживач повинен купувати тільки безпечні продукти і знати, що він купує, не викликає ніяких сумнівів, але це повинно стосуватися не тільки молочних чи молоковмісних продуктів. Для цього, власне, в минулому році у відповідності з вимогами ЄС і було Парламентом прийнято Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (набрав чинності 20 вересня 2015 р.).

То чому  ж молоку приділяється така особлива увага? Чому тоді парламентарі не розроблять для кожної продуктової групи окремий закон (зараз є тільки закон «Про молоко…» і про цукор)?

Наприклад, можна написано закон для виробників круп і макаронів (може, там низька якість продукції), для овочів і фруктів (може, там вміст нітратів, чи інших хімічних речовин), для риби і рибопродуктів (бо риба буває заражена всякими гельмінтами, лептоспірозом…).

Ну і врешті решт, вже точно потрібен Закон «Про м’ясо і м’ясопродукти»,  і обов’язково з розділами про м’ясовмісні продукти. Бо ж не секрет, що в м’ясній промисловості використання нем’ясних інгредієнтів куди більш поширене, ніж в молочній. У будь-якому магазині в широкому асортименті продається ковбаса, сосиски чи сардельки фактично без м’яса. Майже вся птиця і свинина вирощені на гормонах. Тож, напевно, потрібно такі продукти також виставити на окремі полиці з написом на кшталт «М’ясопродукти без м’яса»…

Отож, вважаю, що Закон має бути один для всіх, і він, власне, вже є: «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Закон «Про молоко», так само, які і про м’ясо або рибу, абсолютно зайвий. Якщо є певна специфіка, то повинні бути розроблені відповідні регламенти по кожній товарній групі.

Повертаючися до законопроекту стосовно молокомісних продуктів, хочеться заначити, що він практично нічим не відрізняється від того, який вже колись у 2013 році ініціював регіонал Деркач (тоді також законопроект пройшов перше читання). Нічого нового не придумано, хіба що штрафи трохи відрізняються.

Що теоретично поміняється, якщо законопроект по молоковмісних продуктах буде прийнятий? Теоретично тому, що закон якщо і буде працювати, то дуже частково:

• Не допускається використання назв молочних продуктів у власних назвах продуктів та торговельних марках молоковмісних продуктів та інших продуктів, які виробляються з використанням сировини немолочного походження.

• Не допускається використання похідних (однокореневих) слів від назв молочних продуктів у власних назвах та торговельних марках інших продуктів, які виробляються з використанням сировини немолочного походження.

Тобто, право на життя втрачають нинішні назви продуктів: сирний продукт, сметанний продукт, сметанка, маселко тощо. А як же ж тоді ці продукти називати? Мабуть, буде якось на зразок «продукт для бутербродів», «білково-жировий продукт» …

• На етикетці, упаковці, інших видах маркування під основною назвою молоковмісного продукту та знаком для товарів і послуг має бути розміщено текст такого змісту: «Молоковмісний продукт. Містить жири немолочного походження». Розмір шрифту такого тексту має становити не менше 80 відсотків найбільшого розміру шрифту тексту основної назви такого продукту або знака для товарів і послуг.

Упаковка буде майже схожою з теперішніми пачками для цигарок, тільки з менш страшним змістом. Дійсно, багато хто відмовиться купляти такі продукти.

• У виробництві молочних продуктів забороняється використання жирів і білків немолочного походження, а у виробництві традиційних молочних продуктів – також будь-яких стабілізаторів і консервантів.

Вони і зараз заборонені діючим молочним законом, тільки на ринку є дуже багато фальсифікату (ніхто не контролює), і стабілізатори і консерванти також масово використовуються.

• У виробництві молоковмісних продуктів забороняється додавання сировини немолочного походження, яка замінює молочний жир більш ніж на 50 відсотків (масова частка якої становить більше 50 відсотків у жировій фазі продукту).

Здається, ніхто не має права диктувати, який вміст жиру повинен бути в продукті, якщо продукт безпечний. Може, певній категорії споживачів як раз і подобається, і потрібно, щоб в продукті був малий вміст молочного жиру, або навіть взагалі його не було?

• Суб’єкт господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю молочними та молоковмісними продуктами, зобов’язаний розміщувати:
– молочні продукти – окремо (в інших секціях, на інших стелажах, прилавках) від молоковмісних та від інших харчових продуктів;
– молоковмісні продукти – окремо (в інших секціях, на інших стелажах, прилавках) від молочних продуктів та від інших харчових продуктів;
– Місця розміщення (секції, стелажі, прилавки) молочних продуктів мають бути позначені текстом такого змісту: «Молочні продукти».
– Місця розміщення (секції, стелажі, прилавки) молоковмісних продуктів мають бути позначені текстом такого змісту: «Молоковмісні продукти. Містять жири немолочного походження».

Технічно таке розмежування продуктів можуть зробити лише великі торгові мережі. В малих магазинах молоко, сир і ковбаса, як і зараз, будуть лежати в одному холодильнику.

• За порушення особливих вимог до маркування молочних та молоковмісних продуктів суб’єкт господарювання також несе відповідальність – у розмірі 100 відсотків вартості виробленої або одержаної для реалізації партії відповідної продукції.

А чи не стануть виробники просто фальсифікувати продукти і будуть, як колись, сирний продукт називати сиром, бо ж за фальсифікацію таких штрафів не передбачено?

• За порушення особливих вимог до реалізації молочних та молоковмісних продуктів суб’єкт господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю молочними та молоковмісними продуктами, також несе відповідальність – у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат.

Якесь дуже скромне покарання для торговців в порівнянні з виробниками. А чи не вигідніше торгівлі буде платити час від часу штрафи по 7000 гривень, ніж купувати окреме обладнання?

Звичайно якщо б всі споживачі чітко розуміли що вони купують, це було б просто чудово. Але чи варто це проводити окремим законом і лише по молоковмісних продуктах? Невже українці не повинні так само розуміти, яку ковбасу вони купують, і чи є там м’ясо, яке і скільки? Закон має бути один для всіх.

ІНФАГРО, Василь Вінтоняк