Молочний сектор Бразилії, який уже зазнає тиску через безмитний імпорт молочної продукції з Аргентини та Уругваю, висловлює занепокоєння щодо впливу угоди про вільну торгівлю між Mercosur та Європейським Союзом.

Документ підписано в суботу, 17 січня, у Парагваї. На думку представників галузі, угода може завдати шкоди насамперед дрібним і середнім фермерам.

Основні побоювання пов’язані зі зростанням конкуренції через запровадження квот і поступове зниження мит на європейське сухе молоко, сири преміум-класу та дитячі молочні суміші. Водночас вважається, що бразильська молочна продукція найближчим часом не отримає реального доступу на ринок ЄС.

Згідно з угодою, протягом 10 років буде поетапно введено квоту на імпорт 10 тис. тонн сухого молока з ЄС, а чинне мито у 28% знизять до нуля. Також Mercosur погодився на квоти у 30 тис. тонн для європейських сирів і 5 тис. тонн для дитячих сумішей. Поставки понад ці обсяги обкладатимуться митами від 16% до 28%. При цьому ЄС не надав жодних поступок для молочної продукції з Південної Америки.

Президент Бразильської асоціації виробників молока (Abraleite) Жералду Боржес заявив, що навіть поступове зниження мит становить загрозу для галузі. За його словами, низька конкурентоспроможність внутрішнього ланцюга постачання та відсутність виробничих субсидій у Бразилії різко контрастують із підтримкою, яку отримують фермери в Європі. Це може ще більше ускладнити ситуацію в секторі, де ціни вже знижуються через імпорт сухого молока та сирів з країн Mercosur.

Обсяг виробництва молока в Бразилії торік оцінювався у 26 млн т. Високі витрати на виробництво роблять бразильську молочну продукцію приблизно на 20% менш конкурентною, ніж продукцію таких експортерів, як Нова Зеландія, Аргентина та Уругвай. За словами консультанта та заступника координатора Південної бразильської молочної асоціації Айртона Спіса, саме цей фактор стримує розвиток галузі.

Він наголосив, що без експорту сектор не має сталого шляху зростання, оскільки внутрішнє споживання зростає повільніше, ніж потенціал галузі. У 2025 році Бразилія експортувала 37 тис. тонн молочної продукції. На думку Спіса, угода з ЄС лише посилює потребу у структурних реформах, зниженні витрат і підвищенні конкурентоспроможності.

Попри те, що імпорт молочної продукції у 2025 році скоротився на 6,1%, він усе ще становив 2,15 млн т у перерахунку — близько 8% внутрішнього споживання. Основними постачальниками залишаються Аргентина та Уругвай. Бразильська конфедерація сільського господарства і тваринництва (CNA) наполягає на розслідуванні торговельних бар’єрів, запроваджених урядом.

Віце-президент Національної молочної комісії CNA Жонадан Ма зазначив, що хоча ЄС формально не забороняє імпорт бразильських молочних продуктів, жорсткі санітарні та регуляторні вимоги фактично обмежують доступ на європейський ринок. Найбільше, за його словами, постраждають малі та середні виробники, які працюють із вищими витратами та не можуть конкурувати з імпортом. Особливо відчутним буде тиск у сегментах сухого молока та сирів, що призведе до зниження гуртових цін у той час, коли фермери вже отримують менш ніж 1,50 реала за літр молока (~0.24 євро за літр).

Представники Міністерства сільського господарства Бразилії також застерігають, що європейський молочний ринок залишається протекціоністським і може стати прямим конкурентом для країни. Колишній учасник переговорів Бенедиту Роза назвав умови угоди «зрадою» молочного сектору, наголосивши, що ЄС має інструменти для обмеження імпорту через технічні стандарти, екологічні вимоги та додаткові захисні механізми, зокрема можливість призупиняти імпорт у разі падіння цін більш ніж на 8% порівняно із середнім рівнем попередніх років.

ІНФАГРО за матеріалом valorinternational.globo.com