Мільтон Орр, радник із сільського господарства округу Грін, штат Теннессі, розмірковував про минуле з відтінком меланхолії.

«Я пам’ятаю, коли в цьому окрузі у нас було понад 1000 молочних ферм. Зараз їх менше 40″, – говорить  він. Це було шість років тому. Сьогодні лише 14 молочних ферм залишилося в окрузі Грін, і лише 125 у Теннессі. На національному рівні ця тенденція є ще яскравішою: із 648 000 молочних ферм у США у 1970 році лише 24 470 працювали у 2022.

У той час як кількість молочних ферм невпинно скорочувалася, середній розмір стада збільшувався. Зараз більше 60% виробництва молока в США відбувається на фермах з понад 2500 корів. Ця консолідація справила значний вплив на сільські громади, через що споживачам стало важче відстежувати походження їхньої їжі.

Як фахівця з молочних продуктів в Університеті Теннессі, мене часто запитують, чому так багато молочних заводів припиняють роботу. Відповідь складна, в основі проблеми лежить ціноутворення.

Складна структура ціноутворення

Федеральний закон про маркетинг молока (FMMO), прийнятий у 1937 році, визначає порядок отримання молочними фермерами оплати за свою продукцію. Молоко класифікується за кінцевим використанням: клас 1 для молока в пляшках, клас 2 для йогурту, клас 3 для сиру та клас 4 для масла або сухого молока. Фермерам зазвичай платять найнижчу допустиму ціну за молоко, а покращення якості молока, виробництва, транспортування та обробки призвели до подальшого зниження цін.

Водночас зросли витрати на виробництво — корми, оплату праці, ветеринарне обслуговування, обладнання. Дослідження Університету Теннессі 2022 року показало, що витрати на виробництво молока часто перевищують дохід, який отримують фермери, що призводить до фінансових втрат. Для кожних 100 фунтів молока, виробленого між 2005 і 2020 роками, середня вартість становила 25,80 доларів США, тоді як середній дохід становив лише 18,57 доларів США.

Зусилля для підвищення ефективності

Більші ферми можуть краще знижувати виробничі витрати за рахунок покращення здоров’я корів, продуктивності та співвідношення корми/молоко. Багато хто також інвестує в прецизійні технології, такі як роботизовані системи доїння та портативні монітори здоров’я, зменшуючи витрати на робочу силу. Однак, навіть за такої ефективності, зростання витрат на виробництво продовжує тримати галузь в напрузі.

Зміна поколінь

Середній вік фермерів США становить 58,1 року, і лише 9% класифікуються як «молоді фермери» віком 34 роки або молодше. У молочному секторі цей розрив між поколіннями створює додаткові проблеми, оскільки лише 53% виробників мають плани передачі бізнесу наступному поколінню. Перехід молочних ферм до наступного покоління став значною перешкодою, особливо через те, що фінансова життєздатність цього бізнесу зменшується.

Пошук рішень

Споживання молока змінилося. Хоча американці споживають велику кількість сиру, морозива та йогурту, споживання рідкого молока скоротилося. Ця зміна викликає запитання щодо необхідності змін у структурі ціноутворення на молоко. Зараз FMMO реформується, щоб краще узгодити ціни на молоко з сучасними виробничими витратами та вимогами ринку.

У відповідь на це Міністерство сільського господарства США (USDA) підтримує чотири інноваційні ініціативи молочного бізнесу, надаючи гранти, дослідження та технічну допомогу, щоб допомогти молочним фермерам утримувати бізнес  життєздатним. Крім того, спостерігається зростання бізнесу, що будується на виробленні продукції з доданою вартістю, коли фермери переробляють і продають молочні продукти, наприклад сир, безпосередньо споживачам. Хоча ці підприємства мають вищі норми прибутку, вони також несуть підвищені фінансові ризики, оскільки фермери повинні керувати не лише виробництвом, а й переробкою та маркетингом.

ІНФАГРО за матеріалом dairynews.today