Агнешка Малішевська в інтервʼю Роману Вєчоркевичу (portalspozywczy.pl) розповіла про свою оцінку ситуації в молочній промисловості Польщі та ЄС:

– Україна розпочала переговори про вступ до ЄС. Чи зможе польське та європейське сільське господарство витримати конкуренцію з українським?

Європейська комісія розпочала процес вступу України напрочуд швидко. Неофіційно йдеться про виключно швидкий шлях, який Комісія хоче використати в цьому випадку. Але не можна забувати, що це не просто процес приєднання однієї країни. Є й інші країни, які можуть отримати такий же швидкий квиток. Можливо, це назавжди змінить образ європейського сільського господарства.

Варто нагадати, що наш (польський) процес підготовки до вступу тривав багато років і проходив у суттєво інших умовах. Був дуже тривалий час підготовки, і, на мій погляд, Україна зробить це набагато швидше.

Я переконана, як і мої колеги з організацій ЄС, пов’язаних з Copa Cogeca, що на нас чекають серйозні випробування. Те, на чому ми сьогодні дуже наголошуємо в наших переговорах – це відмінності українського сільського господарства від європейського. У нас різні організаційні структури, але, перш за все, різні розміри ферм. Країни ЄС здебільшого базуються на невеликих сімейних фермах, а переробка переважно на сільськогосподарських кооперативах. В Україні інший тип сільського господарства. Таким чином, не тільки Україна має підготуватися до вступу, головним чином з точки зору досягнення дзеркальних правил щодо вимог до виробництва харчових продуктів, але й у нас попереду є багато роботи для підготовки.

Україна є потужним виробником продуктів харчування. Через агресію Росії українська продукція потрапила на європейський ринок і вже потужно тут представлена. Збереження автономних торгових заходів (АТМ), якого прагне українська сторона, є інструментом, який регулює правила торгівлі, але ми знаємо, що це лише мала частина всієї головоломки. З 1 липня, згідно з новими правилами ATM, Єврокомісія відновила тарифні квоти на імпорт яєць, вівса та цукру з України. Це зроблено для того, щоб відновити баланс у ситуації надмірного імпорту та запобігти втратам, яких зазнають фермери ЄС. Що стосується нашого, молочного сектору, то ми все ще більше експортуємо в Україну, ніж імпортуємо. Але ця ситуація може різко змінитися в найближчі кілька або десяток років, і це потребує постійних змін.

– Геополітична ситуація в світі стає все менш спокійною – війна в Українаі, війна на Близькому Сході, піратство в Червоному морі, заворушення навколо Тайваню – список можна продовжувати. Як все це може вплинути на міжнародну торгівлю молочними продуктами?

Ми вже бачимо, наскільки змінюється міжнародна торгівля. Війни в різних регіонах світу ускладнюють морські перевезення, які стають все дорожчими, тому що ніхто не хоче пропливати через загрозливі регіони. Китай у рамках своїх заходів у відповідь на тарифи на електромобілі може істотно обмежити наш доступ на ринок. Слід чітко зазначити, що Китай сам стає великим виробником, плюс Росія, яка також виробляє все більше молока, і стає для нас серйозним конкурентом в Азії. Тому потрібно шукати нові ринки збуту. Африка виглядає непоганим напрямком, хоча варто пам’ятати, що Китай і Росія також набувають там все більшого впливу. Це буде досить складний період для молочного сектору ЄС.

– Фермери масово протестували проти Зеленої угоди. Чи дали щось їхні протести?

Ми дізнаємося про це в найближчі місяці, коли буде відомий склад комітетів Європарламенту та комісарів.

На сьогодні ми знаємо, що стандарти Good agricultural and environmental conditions (GАЕC) у пунктах 6, 7, 8 призупинено, а це означає, що протести фермерів виявилися ефективними. Але ми не знаємо, яким буде рішення нової Комісії та Європарламенту. Будемо сподіватися, що це не призупинення “до виборів”, бо ми знаємо, що дати протестів перед виборами були невипадковими. Ми також знаємо, що в Брюсселі триває громадський діалог із аграрним сектором. Це непрості розмови.

– На вашу думку, чи вдасться зупинити “зелене” кліматичне божевілля?

Партія зелених у Франції втратила багато голосів у Європейському парламенті, і це хороший знак. Погана новина полягає в тому, що антиаграрні організації дуже ефективні та дієві у своїй діяльності. Нам обов’язково потрібно з ними говорити, навчати їх, інформувати. Знищення сільського господарства не принесе хороших результатів, тому що людям потрібна їжа. Якщо ми зробимо наше європейське та польське сільське господарство надто дорогим, люди обиратимуть дешевшу продукцію з країн поза ЄС, і ми втратимо вдвічі більше. Знищення сільського господарства в ім’я екології, яку неправильно розуміють, нічого доброго не принесе.

–  На вашу думку, що чекає польських та європейських фермерів – виробників молока в найближчі 5-10 років?

Основні зміни. Якщо анонсований швидкий вступ України до ЄС стане фактом, нас чекає серйозна зміна підходів в агросекторі. Я маю на увазі не лише Польщу, а і весь ЄС. Ми ведемо переговори, ми намагаємося знайти рішення з взаємною повагою, щоб ми могли бути партнерами в цьому процесі, серед іншого: є меморандум про співпрацю. Але важливо захистити інтереси наших виробників і переробників.

– Скільки все ж таки молочних компаній є на нашому ринку?

Я не знаю скільки, але я знаю, що з кожним роком їх кількість буде зменшуватися. Високі витрати на виробництво та численні обмеження, які накладають на нас законодавство ЄС та національне законодавство, призведуть до зменшення кількості суб’єктів господарювання. Ми більше рухаємось до датської та голландської, ніж до французької кооперативної моделі.

– Які теми будуть головними під час наступного Міжнародного форуму молочної спільноти в Білостоці?

Це 21 щорічна дискусія на найважливіші теми для нашої галузі.

Ми будемо говорити насамперед про стратегію та рішення, які слід розробити для нашого сектору, враховуючи всі елементи, які я згадала вище.

Ми також стикаємося зі змінами у сфері інновацій та цифровізації, ми порушуватимемо питання, чи можуть штучний інтелект і глобальна цифровізація підтримати розвиток молочного сектору, зміни законодавства та моделей управління в цих складних умовах. І, звичайно, це тема торгівлі. Як і де шукати нові ринки збуту.

Свою участь у конференції вже підтвердили багато представників молочної промисловості та державних адміністрацій з усього світу, зокрема: Януш Войцеховський – комісар Європейського Союзу з питань сільського господарства, П’єр Баску – директор з ринків та в.о. заступника генерального директора з ринків і міжнародних справ – DG Agriculture and Rural Development, Лоренс Ван Делфт – директор з торгівлі та економіки Європейської асоціації молочних фермерів, Каллум Лотт – генеральний директор з питань торгівлі, сталого розвитку та стратегії зацікавлених сторін Fronterra та багато інших.

Цій та багатьом іншим темам ми приділимо увагу під час форуму, який відбудетьс 4-5 вересня 2024 року у Білостоці.

ІНФАГРО за матеріалом portalspozywczy.pl