Молочноконсервна галузь розраховує на швидкі невідкладні рішення Верховної Ради стосовно безмитного ввозу цукру для стабілізації ринку.

На початку пандемії, коли в очікуванні суворого карантину споживачі терміново запасалися всім, що не псується, попит на згущене молоко зріс. Молочноконсервні підприємства України, працюючи на повну потужність, цей стихійний попит повністю забезпечили. Про ці підприємства пишуть не дуже багато і згадують хіба що коли на консервних банках зі згущенкою з’являються символи української історії, минулої і сучасної, що не дуже характерно для харчової продукції.

Але восени минулого року почали відбуватися події, які змусили виробників згущеного молока стати публічними. Тепер вони, крім керування виробництвом,  беруть участь у всіляких круглих столах, прес-конференціях та зустрічах з представниками влади. Таким чином вони намагаються привернути увагу до проблеми, яка, на їх думку, була створена штучно. Мова про раптове і помітне подорожчання цукру восени 2020 року, коли цукрові заводи починають переробку нового врожаю. Саме тоді галузі, які є промисловими споживачами цукру, почули від цукровиків пояснення, що «врожай поганий, цукру немає, відповідна й ціна».

Сергій Запорощук, заступник голови Наглядової Ради Ічнянського молочноконсервного комбінату, аналізуючи ситуацію, говорить так: «Частка цукру в структурі виробничої собівартості становить 43%. А починаючи з вересня 2020 року ціни на цукор зросли на 220%! Це призвело до того, що за 9 місяців (вересень 2020 ‒ травень 2021) молочноконсервні підприємства переплатили на закупівлі цукру більш ніж 235 млн грн. Внаслідок цього виробнича собівартість по згущеному молоку зросла більш ніж на 30%».

Що при цьому відбулося на внутрішньому ринку? Обсяги реалізації за період вересень 2020 ‒ травень 2021 скоротилися на 33%. Це відбулося через зниження платоспроможності населення під час пандемії та агресивного імпорту з Білорусі, яка, до речі, ще в 2014 році закрила свій ринок для української молочної та молочноконсервної продукції.

Чи постраждав експорт? Так, і дуже суттєво. Сергій Запорощук розповідає: «На зовнішніх ринках ми конкуруємо з молочними консервами з Росії, Білорусі, країн ЄС і Малайзії, які отримують державну підтримку при експорті своєї продукції, чого не мають наші експортери. А тепер до факторів, що гальмують експорт, приєдналася проблема невиправдано високої ціни на цукор. Як ми можемо конкурувати на зовнішніх ринках, якщо в ЄС цукор коштує 560 USD/т, а ми вимушені купувати його по 700 USD/т? За останній місяць обсяг зовнішніх продажів по галузі в цілому скоротився майже на 50%, а за вересень 20 – травень 21  збитки по експорту молочноконсервної продукції сягнули 40%. А це означає зниження валютних надходжень в Україну…».

Що робити? На початку року для стабілізації попиту виробники та трейдери в рамках Угоди про асоціацію Україна-ЄС ввезли в Україну за безмитною схемою 40 тис. т білого цукру. Використали також імпорт за ліцензіями по ввезенню цукру сирцю, в межах квоти 260 тис. т імпортували біля 100 тис. т цього товару.

Але, на думку Сергія Запорощука, враховуючи річну потребу країни 1 млн 300 тис. т та поточний дефіцит, цього недостатньо. З урахуванням критичної для молочноконсервної галузі ситуації потрібно зараз зняти тарифні квоти на ввезення 120 тис. т білого цукру до 1 жовтня. Це дозволить зняти напругу і дасть можливість виробникам закінчити сезон та дочекатися цукру сезону цьогорічного. З цією пропозицією представники молочноконсервної промисловості звернулися до першого віце-прем‘єр міністра, міністра економіки України О.М. Любченка.

На засіданні 2 червня Кабінет міністрів України схвалив відповідний законопроект і пропонує Верховній Раді скасувати до 1 жовтня 2021 року мито на цукор в сумі 50% від митної вартості 120 тисяч т цього продукту, щоб стабілізувати ситуацію на ринку. У документі також зазначено, що квота на ввезення 120 тисяч т цукру буде розподілятися між імпортерами в порядку черговості подачі заявок в митний орган.

Тепер черга за схваленням цього законопроекту Верховною Радою. Молочноконсервна та інші галузі промислові споживачі цукру, а також звичайні споживачі чекають цього і сподіваються, що рішення буде прийняте оперативно.