Чи стане Україна новим центром виробництва та переробки молока? Це питання нещодавно обговорювали провідні молочні асоціації Польщі та представники уряду країни.

Основні висновки дискусії:

* Українське молочне виробництво може стати серйозним стратегічним конкурентом для польської молочної промисловості.

* Україна має перевагу у вартості та сировині (вартість кормів), але їй потрібне десятиліття, щоб скоротити розрив з провідними польськими молочними заводами.

* Україна працює над адаптацією до стандартів ЄС та має високоефективний та результативний лобістський апарат.

5 травня 2026 року у Варшаві відбулася зустріч п’яти польських молочних організацій та представників Міністерства сільського господарства та розвитку сільських районів. Були обговорені актуальні проблеми молочної галузі та представлені подальші напрямки планового розвитку.

На зустрічі були присутні Малгожата Громадзка, державний секретар Міністерства сільського господарства та розвитку сільських районів; Агнешка Малишевська, президент правління Польської палати молока; Дорота Грабарчик, аналітик ринку молока від Польської федерації тваринників та виробників молочної продукції; Марчин Гідзик, президент правління Асоціації польських переробників молока. Серед основних доповідачів були Анджей Бабуховський, віце-президент Національної молочної асоціації, та Марек Капіца, президент Національної асоціації молочних кооперативів.

Окрім головної теми – блокування доступу до бразильського ринку, незважаючи на угоду ЄС-Меркосур – обговорювалася також конкурентоспроможність української молочної промисловості.

Учасники дебатів визначили Україну як серйозного стратегічного конкурента, який, незважаючи на війну, динамічно модернізує свій молочний сектор. Україна має перевагу у вартості (нижчі виробничі витрати) та сировинну перевагу (значно дешевші корми), що робить її пропозиції дуже конкурентоспроможними. Вже створено сучасні великі ферми та перші переробні заводи, стандарти яких порівнянні з польськими заводами. Експерти підрахували, що за належного надходження коштів Україна може скоротити реальний розрив, що відділяє її від Польщі, протягом десятиліття. Цей розрив обумовлений серйозними структурними проблемами:

* ефективність закупівель молока: У той час як у Польщі приблизно 83% виробленого молока потрапляє на переробні заводи (понад 90% у західних країнах ЄС), в Україні цей показник становить лише половину – решта переробляється внутрішньо.

* спад виробництва: Україна намагається побороти тенденцію до зниження виробництва молока.

* інфраструктура: більшість зі 100 переробних заводів України застаріли, хоча сучасні потужності можна побудувати відносно швидко.

Учасники дебатів відзначили ефективне лобіювання України в Брюсселі. Готуючись до повної відповідності стандартам ЄС, Україна ефективно захищає свої інтереси. Український молочний сектор добре організований.

Існує занепокоєння стосовно того, що міжнародні компанії почнуть переміщувати виробництво до України через нижчі екологічні, якісні та, зрештою, вартісні вимоги. Зменшення кількості молочних фермерів у ЄС також є фактором впливу. Великі міжнародні компанії вже встановлюють контакти з Україною та планують інвестиції туди. Подібна ситуація існує в Бразилії, але там справи можуть розвиватися набагато швидше. Тому цікавим варіантом для польських компаній є можливість інвестувати безпосередньо в український ринок, щоб закріпитися там попереду західноєвропейських конкурентів.

ІНФАГРО за матеріалом forummleczarskie.pl