Кріс Скарлетт, керуючий директор Ausfine Foods, вважає, що застарілу австралійську систему формування ціни на молоко треба змінювати. Його аналіз існуючої системи та пропозиції опублікувала DairyNews Australia.
“Система ціноутворення на молочному ринку Австралії, з відсутністю прозорості та інструментів зниження ризиків, стримує розвиток молочної галузі в країні. Ця система повинна бути вдосконалена.
Останні події, пов’язані з ціною молока в Австралії, більше за інших зачепили фермерів, і це не обіцяє нічого хорошого молочній галузі Австралії, яка знаходиться в стадії занепаду.
В компанії Ausfine мені пощастило, я маю можливість бачити загальну перспективу – ми маємо справу з постачальниками продукту з кожного з основних регіонів виробництва і експортуємо також на всі основні ринки.
Австралійська молочна індустрія бореться за скорочення обсягів виробництва молока і, схоже, не схильна ні до яких змін. Чи є ті зміни в галузі, що зараз відбуваються, просто переставлянням стільців на палубі Титаніка? Чи, може, саме зараз потрібно змінити курс?
Застаріла модель формування ціни на молоко, яка існує в Австралії зараз, повинна бути змінена. Вона повинна стати прогресивною, такою, що зробить галузь привабливою для інвестицій.
В даний час, із-за того, що ціни відкриття торгів і прогнозні ціни розраховуються на основі прогнозів нестабільних цін на сировинні товари і валютних курсів, вони стають застарілими зразу ж, як тільки висихає чорнило.
Підвищення і зниження цін, як правило, мають ретроспективний характер, і можуть враховуватися у розрахунках цін на молоко, яке постачається, починаючи з початку фінансового року. Це означає, що фермери або отримують гроші після того, як вони їм були необхідні, щоб нарощувати виробництво протягом року, коли ціни високі і є попит; або вони залишаються з перспективою виплати наданих їм субсидій, як це є при тій системі, що зараз існує, і вони повинні будуть виплачувати кошти протягом наступних трьох років.
Негнучкість такої системи створює однакову кількість проблем як для покупців, так як і для продавців молока. У минулому ми вже спостерігали випадки, коли деякі підприємства брали позики аби підтримати ціни на молоко для фермерів, коли ринок не міг їх тримати на рівні, або ж інвестували в нові виробничі потужності для збільшення обігу. Це може спрацьовувати тільки тоді, коли борг може бути повернутий при наступному “відскоку” ціни на біржові товари, або ж якщо додаткові зусилля вдалося повністю реалізувати. Якщо ж ціни і повернення коштів не відновлюються досить швидко, а банки не готові продовжувати кредитування, то вся “музика” зупиняється.
Ця система ціноутворення склалася за тих часів, коли більшість молока постачалася кооперативами, які володіли активами у переробці. Проте, протягом останнього десятиліття в австралійській молочній галузі сталися значні зміни. Тепер таких кооперативів, які володіють всіма активами у переробці, не більшість.
До того ж, у галузі використовуються унікальні та складні моделі ціноутворення молока, які пропонуються кооперативами і переробними підприємствами: на основі географічного розташування, сезонності, складу молока і т.д.
Є й інші стимули і стримуючі механізми, різні у різних переробників, щоб або утримувати фермерів як контрактора для постачання молока, або підштовхувати його на переключення поставок на інше підприємство.
Визначення конкретним фермером того, якому підприємству йому вигідніше постачати молоко – це тижні роботи для радників (тих, які розбираються у складі молока, у договорному праві, обліку витрат та сезонності виробництва), вже не кажучи про самого фермера, робота якого полягає у тому, щоб доїти корів двічі на день і слідкувати за роботою ферми.
У зв’язку з недостатньою прозорістю ціноутворення молока і його ретроспективним характером, в галузі у значній мірі не вистачає можливостей хеджування цінового ризику “від початку до кінця”.
Таким чином, австралійські молочні фермери залишаються ланкою, за рахунок якої зменшують негативні наслідки для всієї галузі.
Промисловість повинна розвиватися так, щоб існуючі і нові учасники ринку могли виробляти додаткове молоко, а не намагатися залучити обсяги з існуючого пулу. Частково, нові інвестиції можуть бути залучені шляхом підвищення прозорості та застосування деяких інструментів управління реальним ризиком, такими, як використовуються на біржі ф’ючерсних контрактів. Їх повинні мати можливість використовувати всі: фермери, переробники, інвестори і покупці австралійських молочних продуктів та інгредієнтів.
Багато з наших конкурентів мають більш прозорі моделі ціноутворення молока, а також товарні ф’ючерсні біржі, які торгують молочними продуктами. Там учасники ринку можуть ефективно хеджувати свої ризики і керуватися сигналами від ф’ючерсних угод, щоб приймати більш обґрунтовані рішення стосовно майбутніх ринкових тенденцій.
Ф’ючерсні сигнали є колективним і якоюсь мірою неупередженим поглядом на загальний ринок. Він може використовуватися учасниками з урахуванням своїх власних міркувань та застосуванням інших видів управління для прийняття обґрунтованих рішень.
У США самий ліквідний і складний ринок молочних ф’ючерсів, що базується на прозорості національних цін на молоко і ф’ючерсах CME – Чиказької товарної біржі. Багато “молочників” в США використовують ф’ючерси, часто через переробне підприємство або кооператив, який укладає контракт на їх молоко, щоб захистити свою маржу, і щоб банки та кредитори були спокійні за свій капітал.
Переробники у США в значній мірі не розглядають ціновий ризик як щось таке, про що вони повинні турбуватися, і зосереджують увагу на поліпшенні ефективності, обсягах виробництва, технологіях та розробці нових продуктів, щоб отримати перевагу на ринку і домогтися успіху.
Покупці готової продукції у США також можуть використовувати інструменти CME для хеджування коливань цін і надавати своїм клієнтам довгострокові ціни, що особливо важливо при роботі з підприємствами роздрібної торгівлі або клієнтами сервісів, пов’язаних з харчуванням.
Це часто забезпечує перевагу американських виробників при узгодженні довгострокових угод з роздрібними компаніями і підприємствами громадського харчування, які потребують фіксованих на довгострокову перспективу цін.
Нова Зеландія запустила молочні ф’ючерси (Dairy Futures) на NZX кілька років тому. Європа також активно бере участь у розвитку управління ризиками по всьому ланцюжку створення вартості при виробництві молочної продукції – існують молочні ф’ючерси на EEX (European Energy Exchange), які використовуються виробниками для того, щоб забезпечити фіксовані ціни на молоко своїм фермерам.
Ліквідність на біржі і управління ризиками будуть ставати все більш витонченими і продовжать поширюватися.
Кооперативи і переробники в Австралії вважають, що вони можуть знизити ризик для своїх фермерів-постачальників за рахунок доданої вартості і асортименту продукції. Але додана вартість в кінцевому результаті не означає того, що виробник випадає з глобальних тенденцій попиту і пропозиції в ціноутворенні молока. Це не короткострокове рішення, воно не позбавлене своїх ризиків, і воно не знижує ризики від волатильності цін.
Забезпечення справжніх інструментів зниження ризиків для виробників означає, що вони можуть зосередитися на вужчій області свого бізнесу у періоди волатильності і стати лідерами в цьому вибраному сегменті за рахунок інновацій, або за рахунок збільшення масштабів виробництва, щоб працювати більш ефективно. В ідеалі – за рахунок обох.
Замість того, щоб відрізнятися від решти світу непрозорістю формування цін на молоко, Австралія може перетворити негативний хід останніх подій в позитивний, і стати одним з найбільш прогресивних світових постачальників молочних продуктів.
Звичайно, відкриті прозорі ринки з біржами ф’ючерсів не припинять неминучі коливання циклів попиту і пропозиції, але вони дозволять розподіляти ризики між всіма учасниками ланцюга, а не зосереджувати його лише на фермерах.
Якщо б австралійські молочні фермери могли отримувати доступ до інформації, щоб зазирати вперед, або, навіть краще – користатися комерційною перевагою, фіксуючи високу ціну в майбутньому, якщо це дозволяють обставини, це допопомогло б їм переживати такі важкі періоди, як зараз”.
dairynewsaustralia.com.ua , автор Chris Scarlett