Думка експерта
Пандемія коронавірусу змінила звичні й усталені уявлення людей практично про всі сфери життя.
У цьому блозі я б хотів розповісти про те, що вже зараз відбувається в аграрній сфері і плодоовочевій зокрема, і зупинитися на різних сегментах ринку овочів, фруктів, ягід, горіхів, картоплі, свіжої зелені і т.п. Також я спробую оцінити можливі наслідки для цих галузей в найближчій і середньостроковій перспективі, відштовхуючись від базового сценарію розвитку пандемії.
Я також більш детально зупинюся на ситуації в країнах, що входять в сферу дії проекту EastFruit: Узбекистані, Молдові, Грузії, Росії, Таджикистані, Україні, Білорусі та Польщі.
Отже, почнемо з глобальних тенденцій.
1 .На мій погляд, світ вже знаходиться в стані самої серйозної глобальної економічної кризи в цьому столітті, і, можливо, в найгіршій кризі з часів Другої світової війни. Що це означає для економік? Це означає, що валюти будуть знецінюватися, а поняття цінності буде сильно модифікуватися.
2. Я вважаю, що негативний вплив кризи на аграрний сектор буде меншим, порівняно з впливом на інші сектори світової економіки, тому що потреба в продовольстві збережеться. Однак і в агросекторі не обійтися без серйозних і навіть трагічних наслідків для окремих секторів і для окремих країн. Навіть IT галузь, найімовірніше, постраждає істотніше, незважаючи на значне зростання попиту на IT рішення для віддаленої роботи людей. Тому інвестиції в аграрний сектор зараз – це хороша ідея. Правда, не у всі, тому див. наступний пункт.
3. Глобальна економічна криза призведе до того, що абсолютна більшість людей і компаній в світі стануть біднішими. Особливо це стосується країн, які раніше заробляли кошти на експорті нафти, газу та інших викопних вуглеводнів (у зв’язку з різким зниженням цін на вуглеводні), а також тих, які мали розвинену промисловість або експортували промислову сировину. Тому попит на дорогі і необов’язкові продукти, які легко можна замінити в споживанні, може різко впасти, в той час як попит на більш базові, незамінні, продовольчі товари може навіть зрости.
4. Глобальний ринок внаслідок закриття кордонів і обмеження торгівлі продовольством, перестає бути глобальним. Уже зараз можливі ситуації, коли в одній країні ціни на певний вид стратегічного продовольства можуть злетіти до небес і багато жителів не зможуть його собі дозволити, в той час як в іншій країні цей продукт буде продаватися за низькою ціною, невигідною для фермера, тому що ця країна обмежує експорт цього стратегічного товару. У довгостроковій же перспективі втрачають всі – фермери перестають вирощувати продукт, який стає невигідним, і цінова криза набуває глобальних обрисів.
5. Інвестиції в аграрну галузь, незважаючи на кризу, можуть навіть зрости, так як ситуація в інших галузях буде гірше. Але перевага надаватиметься галузям з максимальним рівнем механізації.
6. Втрати продуктів у міру їх розподілу (food losses) різко виростуть, тому що:
- вже зараз, в зв’язку з карантинними заходами, люди рідше роблять покупки, але продуктів купують більше. Відповідно вони псуються вже у споживача
- порушення логістичних ланцюжків призводить до простою кораблів протягом багатьох тижнів, що нерідко призводить до часткового або навіть повної псування перевезених продуктів харчування. Подібні проблеми виникають і при поставках автотранспортом та іншими видами транспорту
- у виробників можуть виникнути складності із збиранням врожаю певних культур у зв’язку з дефіцитом робочих рук в окремих країнах, які залежали від сезонної робочої сили
- у фермерів можуть виникнути фінансові труднощі з забезпеченням всього циклу виробництва, так само як і у трейдерів і переробників, що може привести до погіршення якості та зростання втрат, а також зниження продуктивності.
7. Істотний вплив криза матиме на галузі сільського господарства, які безпосередньо пов’язані з цінами на енергоносії: біоетанол, де головними джерелами сировини є цукрова тростина і кукурудза, а також на біодизель, де використовується переважнорапс. У сукупності з можливим падінням попиту на м’ясо, довгостроковий вплив на глобальні ціни кукурудзи буде найбільшим. Тиск також буде на ціни цукру і ріпаку. Але це не означає, що ціни обов’язково впадуть всюди (див. пункт 4) – тому що виросте / з’явиться кількість нових торгових обмежень, можливі серйозні локальні потрясіння і цінові диспаритети, тобто цукор або кукурудза цілком можуть коштувати занадто дорого в країні-імпортері і занадто дешево в країні-експортері.
8. У той же час попит на продовольчі зернові культури, такі як продовольча пшениця, рис, круп’яні культури і т.п., може істотно вирости, тому що це базові і недорогі стратегічні продукти, які люди починають споживати в кризових ситуаціях.
9. Галузь рослинних олій теж може розділитися – дешеві олії отримають певну перевагу. Однак в цілому вона постраждає найменше, так як рослинна олія є обов’язковим базовим і стратегічним продуктом харчування. Певний негатив для виробників і переробників можливий лише в частині можливого зниження попиту на протеїновий шрот в разі зниження попиту в тваринництві. Однак великою перевагою зернової і олійних галузей є відсутність проблем з робочою силою – адже майже все виробництво механізоване.
10. Продукти переробки продовольчих зернових культур також навряд чи постраждають дуже сильно, хочане виключено, що будуть локальні протекціоністські заходи в окремих країнах. Також на них може справити негативний вплив девальвація валют країн-імпортерів по відношенню до ключових валют. Однак на них найменше може позначитися падіння в сегменті HoReCa, тобто ресторанно-туристичного бізнесу, тому що такі продукти простіше приготувати вдома.
11. М’ясна галузь може постраждати більше за інші, так як попит на більш дорогі види м’яса може помітно знизитися. При цьому птахівництво може навіть виграти, тому що це найдешевший вид м’яса. Рибна галузь може постраждати ще істотніше.
12. Втрати може понести і молочна галузь, особливо ті її сегменти, які орієнтовані на виробництво дорогих сирів та інших продуктів з високою доданою вартістю. Цілком ймовірно, що ціни молочного білка і жиру знову зблизяться.
13. Плодоовочева галузь буде розвиватися зовсім неоднорідно – одні сегменти можуть різко вирости, а інші – практично зникнуть. Детальніше про це я напишу в другій частині блогу.
14. Дуже сильно зміниться і глобальна логістика, торговельні потоки і виробництво продуктів харчування FMCG (брендованих, готових до вживання і упакованих). Різко впаде попит на продукти для ресторанів, готелів і галузі громадського харчування, тому відбудеться відкат в додаванні вартості.
Країни, де значний попит забезпечував туризм, різко знизять обсяги імпорту сировини і готової продукції. Відповідно, зміняться і торгові потоки.
Якщо підвести невеликий проміжний підсумок, то в цій ситуації перевага буде у тих країн, які виробляють все необхідне для повного забезпечення власного населення продуктами харчування. Зокрема високий рівень продовольчої безпеки в України, яка є нетто-експортером практично всіх основних продуктів харчування.
Крім того, Україна порівняно недавно (в 90-х роках минулого століття) отримала безцінний досвід забезпечення продовольчої безпеки шляхом масової обробки населенням присадибних ділянок та виробництва всього необхідного власними силами.
Ще один плюс для України – це повернення багатьох трудових мігрантів, що забезпечить галузі сільського господарства та харчової промисловості необхідною робочою силою.
Однак викликає побоювання різке зростання залежності України від імпорту добрив, насіння, ЗЗР та інших елементів технології. У той же час, поки що складно очікувати значних проблем з їх поставками – найімовірніше вони просто істотно виростуть в ціні. При цьому зростання цін на продукти харчування може з лишком перекрити зростання виробничих витрат.