Молочна галузь України продовжує трансформуватися. 2019 буде знаковим. Обсяги переробки помітно знизяться через скорочення виробництва молока господарствами населення (-20% з цієї категорії в першому кварталі року). Через це вперше за останні роки помітно скоротиться експорт в еквіваленті сирого молока. Частка надходження на переробку молока від господарств населення скоротиться до 25% (прогноз Інфагро, на графіку нижче), але ж ще 10 років тому співвідношення господарства / сільгосппідприємства було 50/50. Останній різкий стрибок був в 2015, але з тієї причини, що в статистику перестали потрапляти Крим і ОРДЛО.

Головна причина – падіння попиту. Це породило низьку закупівельну ціну безпосередньо у виробника (умовної “бабусі”).

Чому переробники відмовилися / відмовляються від роботи з населенням? Це відсутність якості молока, а також бажання виробника (населення) працювати над поліпшенням цієї якості. Це складнощі в бухгалтерському та фінансовому обліку. Тому останні роки робота йшла і зараз йде переважно через посередників (СПД). У підсумку, вартість молока населення «на заводі» часто стала надаватися вищою, ніж якісне молоко ферм (сільгосппідприємств). Посередники, на відміну від населення, підходять до своєї справи як до бізнесу, тому не хочуть працювати за копійки. Тому всі цінові ризики ланцюжка лягають на умовну “бабусю”. Адже ті домогосподарства, які все-таки хочуть заробити, вже відмовилися від подібної моделі реалізації і працюють через інші канали – продають сировину на ринках / базарах самостійно, організовують «сімейні ферми», відкривають крафтову переробку і т.д.

(➖) Які мінуси цієї динаміки для галузі? Зниження пропозиції сировини для промпереробки, скорочення експорту, скорочення фінансової підтримки  сільського населення (з боку бізнесу, не держави), ризики по галузевому балансу (зростання дефіциту в зимовий період) і подорожчання ціни молочних товарів на полиці.

(➕) Які плюси? Поліпшення якості сировини, що переробляється (в середньому) і, відповідно, якості молочної продукції на полиці, зниження волатильності у виробництві, потенційно зростання закупівельної вартості молока сільгоспвиробників, тобто умови для інвестицій в великотоварне виробництво (за умови зростання споживчого попиту на молочну продукцію всередині країни), поступовий перехід на європейські вимоги якості до сировини не адміністративними шляхами, а ринковими.

Так ➖ або ➕?