На тлі зміни цінових трендів на сухе знежирене молоко (СЗМ) та масло у 2026 році цього тижня обговорювали з польським колегою, як ці зміни впливають на фінансову оцінку вартості жиру та протеїну в сирому молоці, що надходить на переробку.
Чому це важливо? Тому що правильний розподіл вартості між жиром і протеїном безпосередньо впливає на оцінку собівартості продукції, фінансову звітність та якість управлінських рішень. Якщо структура вартості сировини не відповідає ринковій реальності, це може призводити до викривлення економіки окремих продуктів і, як наслідок, до помилкових управлінських висновків.
Традиційно в ціноутворенні сирого молока та фінансово-бухгалтерському обліку переробки ми звикли орієнтуватися на співвідношення 60:40 на користь жиру. Однак чи відповідає цей підхід поточній ринковій ситуації?
Одними з ключових ринкових орієнтирів для оцінки вартості молочного жиру та протеїну є, відповідно, масло та СЗМ. Ціни на обидва продукти останніми роками демонструють значну волатильність, суттєво змінюючи співвідношення вартості їхніх компонентів.
Для порівняння: ще два роки тому ціна масла була більш ніж утричі вищою за ціну СЗМ. Сьогодні в ЄС ціни на ці продукти майже зрівнялися — співвідношення наблизилося до 1:1. У США ж СЗМ уже другий рік поспіль коштує дорожче за масло.
Як це відображається на вартості компонентів сирого молока?
Один із найпростіших способів оцінити поточне співвідношення вартості жиру та протеїну — порівняти ринкові ціни на знежирене молоко та сире молоко на спотовому ринку.
За даними цього тижня, середні ціни з доставкою, без ПДВ, становлять:
|
Ринок |
Знежирене молоко |
Сире молоко |
Частка протеїнової складової* |
|
Україна |
13,0 грн/кг |
18,5 грн/кг |
≈ 70% |
|
Польща |
1,8 злотого/кг |
2,5 злотого/кг |
≈ 72% |
* Оцінка на основі співвідношення ціни знежиреного молока до ціни сирого молока. Це спрощений ринковий індикатор, а не точний розрахунок вартості чистого протеїну.
Результати показують, що за такого підходу вартість знежиреної складової молока становить близько 70% від ціни сировини — як в Україні, так і в Польщі. Це суттєво відрізняється від традиційного підходу, за якого 60% вартості відносять на жир, а 40% — на протеїн.
Звісно, таке порівняння є спрощеним: ціна знежиреного молока не дорівнює вартості чистого протеїну, оскільки залежить також від вмісту сухих речовин, лактози, мінералів та інших ринкових чинників. Проте воно добре ілюструє, наскільки зміни на ринку молочних продуктів можуть впливати на економічну оцінку компонентів молока.
Окремо варто відзначити швидкість адаптації польського бізнесу до нових ринкових умов. Уже з літа чимало польських експортерів перейшли на співвідношення 40:60 на користь протеїну для фінансової оцінки вартості компонентів молока. Є й приклади співвідношення 30:70 у компаніях, які максимально орієнтуються на біржові цінові індикатори.
Головний висновок, який можна зробити: підходи до розподілу вартості жиру та протеїну не повинні залишатися незмінними лише тому, що так історично склалося. Їх варто регулярно переглядати відповідно до ринкової кон’юнктури, щоб фінансова оцінка сировини, розрахунок собівартості продукції та управлінські рішення відображали реальну економіку молочної переробки.

ENG