​Євромонітор. Дослідження ринку продуктів з “етичними етикетками”​

ecolabels724

За даними дослідження Євромонітор, яке проводиться із року в рік у 26 країнах світу та охоплює 26000 упакованих харчових продуктів та напоїв, виявилося, що “етичні етикетки” в останні роки значно змінили маркетинг та продажі, виробництво та вибір сировини.

Дослідження показало, що світовий ринок упакованих харчових продуктів та напоїв з етичними етикетками минулого року складав вже USD794 млрд. Було розглянуто загалом 38 етичних етикеток, які було поділено на 3 категорії:

– люди і цінності (“чиста етикетка”, що підтверджує натуральний склад інгредієнтів; вироблене в даній місцевості; релігійні – кошерність і халяль)

– збереження навколишнього середовища і сталість розвитку (вторинна переробка, піклування про лісові та інші природні ресурси, чесна торгівля та чесне використання праці при виробництві)

– благополуччя тварин (безприв’язне утримання худоби, випасання на свободі, етикетки про вегетаріанство)

У Великобританії 45% всіх харчових продуктів, безалкогольних та гарячих напоїв мають хоча б одну етичну етикетку, і з 2015 до 2020 року очікується, що цей ринок зросте на USD1,6 млрд. В Німеччині етичні етикетки мають 40% досліджених продуктів, в Італії 37%, у Франції 27%. У Південній Кореї продуктів з етичною етикеткою 64%, в Індонезії 60%.

У Західній Європі найвидше зростає частка “вегетаріанських” етикеток, і у чотирирічній перспективі цей ринок зросте на 13,9%. Продуктів з етикеткою, що свідчить про натуральність інгредієнтів, побільшає на 6,9%.

Дослідження також показало швидке зростання домінування “чистої етикетки” – продуктів без штучних барвників, посилювачів смаку чи консервантів. Зараз світовий ринок продуктів з “чистою етикеткою” становить USD165 млрд, другий на обсягом після ринку кошерних продуктів і продуктів халяль (USD195 млрд).

Найбільш популярні у світі етикетки, що стосуються вторинної переробки, місцевого походження сировини або виробництва, релігії (кошер і халяль) і чиста етикетка.

У кожній країні маркетологи по-різному підходять до використання етичних етикеток. У США, наприклад, кондитерські компанії надають перевагу інвестиціям в етикетки, що підтверджують натуральність продукту, незважаючи на те, що більший обсяг ритейлу у сегменті продуктів з релігійними етикетками. Один з учасників дослідження, Ева Хадсон, зазначила, що, судячи по цифрах, якщо компанія націлилась на американський ринок, то їй просто необхідно отримати сертифікат про кошерність продукту чи сертифікат халяль.

Інколи використання “правильної” етикетки може дати суттєвий комерційний результат при мінімумі зусиль. Саме так вчинив один виробник хліба у Великобританії: оцінив своє виробництво і подумав, що йому нічого особливого робити не треба, щоб отримати сертифікат халяль. Він звернувся до відповідної організації і отримав право розміщувати етикетку “халяль” на своїх продуктах. В результаті продажі значно зросли, особливо в сегменті найпростішого виду хліба, який взагалі не користувався попитом.

На ринках різних країн виробники по-різному підходять до вибору категорії етичної етикетки, яка б враховувала особливості ринку і цінності споживачів і могла б зробити марткетинг більш дієвим. Дослідники, що вивчають методи маркетингу та консультують міжнародні компанії стосовно ефективності просування своїх продуктів на конкретних ринках, завжди наголошують на важливості врахування цінностей споживачів. Наприклад, якщо для британських покупців важливо, щоб продукт був британським та його виробництво не наносило великої шкоди довкіллю, для китайських споживачів важлива безпечність самого продукту.

Якщо глянути на полиці з українськими молочними продуктами, то маркетинговий месседж здається зверненим до сімейних цінностей – “домашнє”, “для всієї родини”, “як у бабусі” – це те, що масово експлуатують маркетологи українських молочних компаній. Розширення лінійки молочних продуктів органічного походження з відповідними етикетками свідчить про зростання цього сегменту ринку, правда, період бурхливого розвитку дорогих органічних продуктів співпав із періодом зубожіння населення. І тут, мабуть, маркування будь якою етикеткою на дасть того ефекту, що його отримав згаданий британський пекар. Для українського споживача турбота про ліси і довкілля – поки що віддалена перспектива, але питання здоров’я для нього завжди було серед пріорітетних цінностей, тому маркетологам треба шукати можливості саме у категорії, яку Євромонітор означив “люди і цінності”.

Короткий відеокоментар про дослідження по етичних етикетках учасниці проекту Євромонітор Еви Хадсон, можна побачити на сайті Euromonitor.

ІНФАГРО

Останні новини: